Справа № 2-1286/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Бужак Н П. При секретарі Очалюк М В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій незаконними, зобов»язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії,
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до 1суду з позовом та просить визнати дії Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва незаконними та такими, що порушують його права та свободи, зобов»язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії, встановивши її розмір в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплачувати її з 1.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 1.01.2009 року безстроково, зобов»язати відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком або зміни групи інвалідності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що перебуває на обліку Управління пенсійного фонду шевченківського району м. Києва та отримує пенсію як інвалід 2 групи - учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Як інвалід 2 групи по захворюванню, причинний зв»зок якого пов»язаний із Чорнобильською катастрофою, має право відповідно до ст.. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію в розмірі 8 мінімальних розмірів пенсії за віком. Проводити нарахування та виплату пенсії у вищезазначеному розмірі відповідач відмовляється, а тому він просить задовольнити його вимоги.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив слухати справу у його відсутності., а тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, який є органом владних повноважень за наявними у справі доказами.
Подачі заперечення представником відповідача суд до уваги не приймає, оскільки правова позиція викладена з застосуванням Закону України « Про соціальний захист дітей війни», тоді як таких вимог позивач до суду не подавав і в позовній заяві на даний Закон не посилався. Заперечення, суд вважає, є помилковими та як не стосуються даної справи.
Заслухавши позивача, дослідивши докази справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на пенсійному обліку у управлінні пенсійного фонду Шевченківського району м. Києва та відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» отримує відповідну пенсію як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач є інвалідом 2 групи безстроково.
Відповідно до ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації по 2 групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою KM України від 28 травня 2008 року № 530 передбачено, що мінімальний розмір пенсій інвалідам, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по 2 групі інвалідності 965 грн.
Постановою KM України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, передбачено, що з 1 липня 2008 року у разі, коли розмір пенсії у інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади. їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, визначення законодавцем розміру пенсії особам, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС та в зв»язку з цим стали інвалідами, в тому числі і 2 групи, є формою соціального забезпечення громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалід 2 групи, захворювання пов»язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на отримання підвищеного розміру пенсії, розмір якої передбачений ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС».
Наділивши осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримали внаслідок цього інвалідність, зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв’язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 пункт 39 розділу 2 Закону України « Про державний Бюджет України на 2008 рік» та ст.. 61 Закону України « Про Кабінет Міністрів України» від 21 грудня 2006 року № 514-У було визнано неконституційними.
Також зазначеним вище рішенням Конституційного Суду України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Таким чином, суд вважає, що оскільки Закон України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чітко визначає розмір пенсійного забезпечення особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та, в зв»язку з цим стали інвалідами, суд вважає, що відмова Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва, яка стосується відмови у проведенні нарахування та виплати позивачу пенсії згідно ст.. 54 Закону є неправомірною. Тому суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної пенсії як інваліду 2 групи - учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону, починаючи з 1.01.2008 року.
Решту позовних вимог позивача залишити без задоволення, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 1.04.2009 року, тобто з пропуском річного строку позовної давності для звернення до суду, тоді як відповідач просить суд застосувати по правовідносинам, які виникли між сторонами, строки позовної давності.
Підстав для поновлення строків суд не встановив і позивач в судовому засіданні не просив ї його поновити.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 46. 64, 152 Конституції України; ст.. 54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
ПОСТАНОВИВ
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в проведенні нарахування та виплати ОСОБА_3 щомісячної пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи інваліду 2 групи по захворюванню, пов»язаному з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС у розмірі, відповідно до ст.. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, кі постраждали внаслідок неправомірною.
Зобов»язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної пенсії як інваліду 2 групи - учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до ст.. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 1.01.2009 року.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.