Справа №2-2730/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2007 року квітня місяця 2 дня                                                                           місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Іщук Л.П.,

при секретарі - Сухій Л.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1.,

представника відповідача - Ольховського М.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ЗО березня 2007 року в суд звернувся ОСОБА_1. з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Свій позов мотивує тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 31.10.1969 р. за № 478 та договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового буднку на праві особистої власності від 23.04.1970 р. він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

На вказаній земельній ділянці, згідно акту державного прийому в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 24.01.1975 р. він самочинно, без відповідного на це дозволу збудував житловий будинок (А-1) з прибудовою (а 2).

На даний момент він вирішив оформити відповідну технічну документацію на приналежний йому об'єкт нерухомої власності. Проте, останній не може бути належним чином технічно оформлений, так як у свій час був самочинно збудований.

Просив визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок (А-1) з прибудовою (а 2), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, зазначених у заяві та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що оскільки у позивача є всі необхідні документи про відповідність самочинного будівництва будівельним нормам та виділена в користування земельна ділянка, Луцька міська рада не заперечує відносно задоволення даного позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради депутатів трудящих від 31.10.1969 р. за № 478 (а.с. 12), договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 23.04.1970 р. (а.с.10-11), акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку,

2

затвердженого архітектором м. Луцька 24.04.1970 р. (а.с. 14-15), позивачу на праві власності належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Також судом встановлено, що згідно проекту одноповерхового трьохкімнатного житлового будинку, погодженого головним архітектором м. Луцька 24.04.1970 p., позивач самочинно збудував житловий будинок та прибудову, які в технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна позначені літерами (А-1) та (а 2).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25.12.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1   до Луцької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво за позивачем було визнано право власності на самочинне будівництво: літню кухню (Б-1), гараж (61), сараї (62, 63), навіс (64) згідно технічного паспорта, що розміщене по АДРЕСА_1

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до заключения ТзОВ "ГЛОРІ ПЛЮС" про відповідність дійсним державним будівельним, санітарно - гігієнічним та протипожежним нормам самовільної забудови одноповерхового житлового будинку з добудовою господарських будівель та гаража в АДРЕСА_1, - планування та габарити приміщень згідно вимог ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", погоджені згідно чинного законодавства з Луцькою міською санітарно - епідеміологічною станцією, відповідають дійсним державним будівельним, санітарно - гігієнічним та протипожежним нормам.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний, а тому слід визнати за ОСОБА_1. право власності на самочинно збудований житловий будинок (А-1) з прибудовою (а 2), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 215 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок (А-1) з прибудовою (а 2), №№ приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, загальною площею 38, 8 м. кв., житловою площею 24, 1 м. кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

3

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.