Справа № 2-2609/10  

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  11 жовтня  2010  року                                                                                                                                                    м. Сімферополь  

      Київський  районний  суд  м. Сімферополя  у  складі:  головуючого,  судді Харченко І.О.,  при  секретарі  Тарасенко Т.С., розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом  ВАТ  КБ  «Надра»  до  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  стягнення    заборгованості   за   кредитним  договором,  тощо, -  

в с т а н о в и в:  

  ВАТ комерційний банк «Надра»  звернувся до  суду  з  позовною  заявою  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   про  стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором, звернення  стягнення  на   іпотечне  майно. У ході   судового розгляду   справи  вточнили  позовні   вимоги, та  мотивували тим, що  13.04.2006 року  між ВАТ  комерційний  банк «Надра» та відповідачем  ОСОБА_1  було укладено кредитний  договір, згідно  з  яким  позивач   надавав  відповідачу   кредит  в  сумі   92000,00 доларів США  на  строк  до  13.04.2026 року зі   сплатою 10,0 % річних за   користування  кредитом. У  забезпечення  повернення  виданого  кредиту, 13.04.2006 року  були  укладені  договори  поруки, за  яким  відповідачі ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  зобов’язалися   відповідати  в  повному обсязі  за  своєчасне  та  повне  виконання  ОСОБА_1  зобов’язань  за  кредитним  договором. Крім того, у забезпечення  виконання  зобов’язань за кредитним  договором,  між  банком  та  відповідачем   було  укладено  договір іпотеки  на  квартиру АДРЕСА_1. Відповідачка  ОСОБА_1  своїх  зобов’язань  за  договором  кредиту  не  виконує,  у  зв’язку  з  чим  у  відповідача   скоїлася  станом   на  26.07.2010 року  заборгованість  в  сумі  123297,94  доларів США,  що за  курсом  валют НБУ  складає  973560  грн. 47 коп.  У зв’язку  з  чим   просять  стягнути  з  відповідачів   солідарно  на   користь   банку   заборгованість  за  кредитним  договором  та   судові    витрати.  Звернути   стягнення   на  предмет   іпотеки – квартиру АДРЕСА_1.  

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений   належним   чином,  надіслав  заяву про розгляд  справи  за  його  відсутність  в  якої   уточнені позовні   вимоги   підтримав  та   просив  їх  задовольнити,  у разі  неявки   відповідачів   просив   винести  заочне  рішення.  

Відповідачі  у судове  засідання  не  з’явилися, про  слухання   справи сповіщені  належним   чином, явку своїх  представників не забезпечили. Посилання  на хворобу  представника  не  є  поважною  причиною,  оскільки  цьому  не надано  належного  доказу.  Крім  того,  самим   відповідачам  ніщо  не  перешкоджало  прийти  до суду  та  надати  особисті  пояснення  та  обґрунтування  по  суті  позову.  

Зі  згоди  представника  позивача   суд  ухвалює  рішення  при  заочному розгляді  справи, що   відповідає   положенням  ст. 224 ЦПК України. Суд  вважає можливим  розглянути  справу  за  відсутністю   відповідачів, так  як мається   достатньо  матеріалів  про   права  і   взаємовідносини   сторін.  

Дослідивши  матеріали  справи  та  надані  докази  в  порядку  ст. 60  ЦПК  України, суд  дійшов  висновку,   що   позов   обґрунтованим  та  таким,  що  підлягає   задоволенню   виходячи  з  наступного.  

Судом  встановлено,  що  13.04.2006 року  між  ВАТ комерційний  банк  «Надра» та  ОСОБА_1  було  укладено  кредитний  договір  № 805/2006/840-ПК/85,  згідно з яким позивач  надавав  відповідачу   кредит  в  сумі  92000,00 доларів США  строком  до  13.04.2026 року   зі  сплатою  10,0  %  річних   від   суми   виданого  кредиту.  

У  забезпечення   повернення   виданого   кредиту  13.04.2006 року  були   укладені  договори   поруки  між  ВАТ  КБ «Надра»  та  ОСОБА_2;    між   ВАТ  КБ  «Надра»  та  ОСОБА_3,  за  якими  відповідачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  зобов’язалися   відповідати  у  повному  обсязі  за своєчасне  та  повне   виконання  ОСОБА_1   зобов’язань  за кредитним   договором.  

13.04.2006 року  між  банком  та  ОСОБА_1  було   укладено   договір  іпотеки № 1674. Предметом   договору   іпотеки  є    квартира  АДРЕСА_1.  

Відповідач   ОСОБА_1   своїх  зобов’язань  за  договором  кредиту  належним   чином  не  виконує,  у  зв’язку  з   чим  у  неї   перед  банком   станом  на   26.07.2010 року  скоїлася   заборгованість   в  розмірі  123297,94 доларів США,  яка   складається з: - заборгованості  за   кредитом – 89915,08   доларів  США; - відсотків  по  кредиту – 18924,40  доларів  США;  плати  за  управління – 9964,87  доларів  США;   пені  – 4493,59  доларів  США.  

Згідно ст. 525 ЦК  України  одностороння  відмова   від  виконання  зобов’язання  не допускається. Згідно  ст. 526 ЦК України   зобов’язання   повинні   виконуватися  належним  чином   відповідно  до  умов  договору.  

Відповідно  до  ст. 554  ЦК України,  у  разі  невиконання  боржником взятих  на  себе  обов’язків  по   Кредитному   договору,   поручитель    несе   солідарну  відповідальність  перед  кредитором  у  тому  ж  обсязі, що і боржник.  

Відповідно   до   ст. 99  Конституції   України  і   Указу   Президента  України  від 25 серпня  1996 року  №  762/96  «Про  грошову   реформу   в  Україні»  грошовою  одиницею  і   єдиним   законним  засобом  платежу  на території   України  є  гривня.  Таким  чином    з  відповідачів   підлягає   стягненню   сума  у   гривні,    яка   еквівалентна  123297,94  доларам  США   за  курсом  Національного   банку  України   станом  на 26.07.2010 року становить   973560  грн.  53  коп.  

Стаття  33  Закону України  «Про  іпотеку»  передбачає, що  у  разі  невиконання  або  неналежного  виконання  боржником  основного  зобов’язання  іпотекодержатель  вправі  задовольнити  свої  вимоги  за  основним   зобов’язанням   шляхом   звернення   стягнення   на   предмет   іпотеки.  

Згідно  ст. 25 «Про  забезпечення   вимог  кредиторів  та реєстрацію обтяжень» у  разі задоволення   судом   позову   про  звернення   стягнення   на  предмет   забезпечувального  обтяження в  рішенні суду зазначаються  спосіб  реалізації  предмета   забезпечувального   обтяження   шляхом   проведення   публічних   торгів   або  із   застосуванням   однієї   з   процедур,   передбачених   статтею  26  цього  Закону.  

Оскільки  судом   встановлено,  що   відповідачем  належним  чином не  виконувалися   умови   кредитного   договору, у    зв’язку  з  чим   й   утворилася   заборгованість  й  до тепер   вона   не  погашена,  то  суд   вважає,   що  у   випадку   непогашення   відповідачем   заборгованості  в  процесі  виконання  рішення  суду  в  добровільному  порядку,   існують   всі   підстави    для  звернення   стягнення   на   предмет   іпотеки,   оскільки   це   у   повному  обсязі   задовольнить   вимоги   банку.  

Згідно з  ч. 1 ст. 14  ЦПК України  судові   рішення, що  набрали  законної  сили, є обов’язковими для  всіх органів   державної   влади  і органів   місцевого  самоврядування,   підприємств,  установ,  посадових  або  службових  осіб  та  громадян  і  підлягають  виконанню на   всій  території   України.  Невиконання  судового  рішення   згідно  з  ч. 2 ст. 14  ЦПК   України   є  підставою  для   відповідальності,   передбаченої    законом.  

Відповідно  до   роз’яснень,   які   містяться  в  п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України   від  29 грудня 1976 року  № 11 (зі змінами,   внесеними   постановами  від  24  квітня  1981 року № 4,  від  25 грудня 1992 року  № 13  та  від  25 травня 1998 року  № 15), що  згідно   зі  ст. 7 ЦК України   є   правовим   звичаєм і на день розгляду  спору  не  суперечить  чинним   законам України, резолютивна  частина    рішення  повинна   мати   вичерпні, чіткі,   безумовні і такі,   що   випливають  із  встановлених    фактичних   обставин,  висновки   по  суті   розглянутих   вимог і  залежно  від  характеру  справи   давати  відповіді   на   інші   питання. В  резолютивній  частині  рішення,  зокрема,   має  бути  зазначено:  які  конкретно дії  і  на  чию   користь   відповідач   повинен   вчинити   або  яким   іншим  передбаченим   законом   способом   підлягає   захисту    порушене   право.  

Отже,  резолютивна  частина  рішення  повинна  бути  викладена  таким чином, щоб це зробило   можливим   її  виконання,   оскільки  невиконання   судового  рішення   зробить неможливим    захист  прав  і  законних   інтересів   позивача  у   повному   обсязі.  

Згідно   з   ч. 1 ст. 217 ЦПК  України  суд,  що   прийняв  рішення,   може   визначити  порядок  його  виконання  або  вжити   заходів  для  забезпечення   його   виконання, про  що  зазначає  в  рішенні.  

Оскільки  за  рахунок  предмету  іпотеки   іпотекодержатель  має  право задовольнити свої вимоги  в   порядку   звернення   стягнення   на   предмет   іпотеки,   суд   вважає   необхідним    визначити    відповідно  до ст. 39 Закону   України  «Про   іпотеку»   спосіб   реалізації   предмету   іпотеки,  а  саме  звернути   стягнення на  квартиру  АДРЕСА_1,   шляхом  проведення  прилюдних   торгів  з  початковою   ціною   предмету   застави   для   їх   реалізації   згідно   експертної  оцінки.  

Разом  з  тим,  суд  не  бачить  правових  підстав  для  звернення  стягнення  на  інше  належне  відповідачу  майно,  оскільки   у  відповідача  в  процесі  виконання  рішення  суду  існує  можливість  добровільно  виконати  рішення  суду  в  частині   погашення   заборгованості   за  кредитним   договором,  тобто  ці   вимоги   заявлені   передчасно, а   тому   суд  залишає   їх  без   задоволення.    

Суд  розглядає   цивільну   справу  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб,  поданих  відповідно  до  цього  Кодексу,  в  межах  заявлених  ними  вимог і  на  підставі,  доказів  поданих   сторонами  та   іншими  особами,   які   беруть  участь  у  справі  (ст. 11 ЦПК  України).  

Відповідно  до ст. 88  ЦПК  України,  суд   стягує  з   позивача   на  користь  позивача  судові  витрати, а саме:  судовий   збір 1700 грн.  та  витрати  на   інформаційно-технічне    забезпечення   процесу – 120 грн.  

На   підставі   ст.ст. 16, 525,  526, 530, 546, 553, 549, 554, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,33-35,  38-40 Закону   України «Про   іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209,  212, 214-215,  217,  218, 224-226  ЦПК  України,  с у д –  

В И Р І Ш И В :  

Позов   ВАТ  КБ  «Надра»  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3      про   стягнення    заборгованості  за   кредитним  договором,  тощо  -   задовольнити    частково.    

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3   на   користь   ВАТ  КБ  «Надра»  суму  заборгованості  за  кредитним   договором   № 805/2006/840-ПК/85   від  13.04.2006  року,  яка  станом  на  26.07.2010  року  становить   973560  (дев’ятсот сімдесят   три тисячі   п’ятсот   шістдесят )  грн.  53  коп., що  еквівалентно  123297,94  доларам  США.  

При  неможливості   стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором  № 805/2008/840-ЖР/11/487  від  11.01.2008  року,   звернути   стягнення   на   предмет  іпотеки   за  Договором    іпотеки   від  13.04.2006  року,  що  зареєстрований  в  книзі  реєстрів  за  №  1673,   а  саме:  - квартира АДРЕСА_1,   що  належать  на  праві  власності  ОСОБА_1,  шляхом    проведення  прилюдних   торгів    з  початковою   ціною   предметів   застави   для   їх   реалізації   згідно   експертної  оцінки.  

В  решті  вимог  відмовити.  

Стягнути   з  ОСОБА_1   на   користь   ВАТ  КБ  «Надра»   витрати  по  сплаті   судового   збору  в  сумі   - 566 грн. 66 коп.  та   витрати   на  інформаційно-технічне  забезпечення  процесу – 40 грн. 00 коп.  

Стягнути   з  ОСОБА_2  на   користь   ВАТ  КБ  «Надра»   витрати  по  сплаті   судового   збору  в  сумі   - 566 грн. 66 коп.  та   витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення  процесу – 40 грн. 00 коп.  

Стягнути з ОСОБА_3 на   користь   ВАТ  КБ  «Надра»   витрати  по  сплаті   судового   збору  в  сумі   - 566 грн. 66 коп.  та   витрати   на   інформаційно-технічне  забезпечення   процесу – 40 грн. 00 коп.  

Рішення   може бути  оскаржене  в   апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої   інстанції   шляхом   подачі   в   10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення апеляційної   скарги.  

Заочне   рішення  може  бути    переглянуте    судом, що його ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача,   поданою   протягом    десяти  днів  з  дня   отримання    його   копії.  

  Суддя: