Справа № 11-588/10 Головуючий у І інстанції Каліновська В.С.
Категорія: ст.185 ч.3, ст.194 ч.2 КК України Доповідач Фідря О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 3 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Фідрі О.М.,
суддів – Польового М.І., Міліщука С.Л.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
підсудного – ОСОБА_1,
захисника – ОСОБА_2,
законного представника – ОСОБА_3,
представників цивільного позивача – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, направлено прокурору для проведення додаткового розслідування, –
В С Т А Н О В И Л А :
Органом досудового слідства неповнолітній ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 9 листопада 2009 року, приблизно о 05 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи корисливу зацікавленість, шляхом пошкодження шибки вікна, проник в приміщення закусочної «Джерело», яка знаходиться по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно на загальну суму 354 грн. 74 коп., чим спричинив Торчинському споживчому товариству матеріальну шкоду на вказану суму.
Після чого, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно з метою приховання вчиненого ним злочину та знищення доказів, знаходячись в приміщенні вищезазначеної закусочної, шляхом запалення полум’ям свічки стороннього предмета, вчинив підпал даного приміщення, внаслідок чого було знищено тару, полиці, холодильники, інше майно, а також будівлю магазину та всі бухгалтерські документи, а всього спричинив вказаними діями Торчинському споживчому товариству матеріальну шкоду на загальну суму 116583 грн. 02 коп., що є особливо великим розміром.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року під час судового розгляду дану кримінальну справу направлено прокурору Луцького району для організації та проведення додаткового розслідування. Підставами для цього стали неправильність та неповнота досудового слідства, що не може бути усунута в судовому засіданні.
Не погоджуючись з даною постановою суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій зазначає, що у справі зібрано достатньо доказів винуватості неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються. На думку прокурора, підсудній змінив свої показання у суді з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи, доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, неповнолітнього підсудного, його захисника та законного представника, які заперечили проти задоволення апеляції та просили постанову суду залишити без зміни, представників цивільного позивача, які підтримали апеляцію прокурора, вивчивши матеріали справи за доводами апеляції, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З огляду на постанову суду таких недоліків досудового слідства виявлено не було, оскільки всі вказівки суду стосуються необхідності перевірки та оцінки даних, встановлених під час судового слідства.
Як вбачається з матеріалів справи під час судового розгляду місцевий суд з’ясовував причину зміни показань підсудним ОСОБА_1 на досудовому слідстві та вживав заходів для перевірки доводів підсудного і його захисника про законність добутих доказів у справі. Суд допитував працівників міліції з приводу отримання у ОСОБА_1 явки з повною, проведення його допитів у якості підозрюваного та обвинуваченого, а також участі його батьків при таких допитах. На підставі зібраних даних суд мав можливість дати оцінку таким доказам у сукупності з іншими наявними у справі доказами, які за висновком органу досудового слідства доводять винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах.
Необхідність проведення слідчого експерименту на предмет проникнення ОСОБА_1 через металеву решітку у приміщення закусочної, а також проведення обстановки і обставин події із свідком ОСОБА_6, не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Як вбачається з протоколу виїмки від 26 липня 2010 року, вилучена у громадянки ОСОБА_5 металева решітка, за допомогою якою проводилось відтворення обстановки і обставин події, є тією решіткою, що була встановлена на вікні закусочної «Джерело». Для більш детального з’ясування даної обставин суд мав змогу допитати як свідка ОСОБА_5, а також інших осіб. Питання про можливість проникнення у закусочну через решітку органом досудового слідства за дорученням суду з’ясовувалось. Для уточнення даних, одержаних у ході відтворення обстановки та обставин події суд міг дати додаткові доручення в порядку ст. 315-1 КПК України.
Питання про те, чи було вибите скло у вікні закусочної, суд мав можливість з’ясувати під час допиту тих свідків, яких допитував у судовому засіданні щодо пожежі у закусочній «Джерело».
Посилаючись на необхідність проведення психолого-медико-психіатричної експертизи як на наступну підставу для додаткового розслідування справи, суд не зважив, що це можливо зробити в судовому засіданні шляхом призначення такої експертизи на підставі ст. 310 КПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не використано усіх процесуальних можливостей для розгляду справи по суті і з постанови суду не убачається, що це неможливо зробити.
Тому постанова суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування з наведених у ній мотивів, підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Оскільки, як вбачається з постанови, судом дана оцінка доказам у справі, повторний розгляд кримінальної справи повинен проводитись іншим складом суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора задовольнити, постанову Луцького міськрайонного суду від 6 жовтня 2010 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, направлено прокурору для проведення додаткового розслідування – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити попередній – у вигляді підписки про невиїзд.
Головуючий /підписи/ О.М.Фідря
Судді М.І. Польовий
С.Л. Міліщук
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.М. Фідря