Справа № 11-599/10 Головуючий у І інстанції Канівець Л.Ф.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач Фідря О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 3 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Фідрі О.М.,
суддів – Польового М.І., Міліщука С.Л.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Володимир-Волинського міського суду від 1 жовтня 2010 року, яким –
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Охнівка Володимир-Волинського району, житель АДРЕСА_1 з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий: 1) 15.11.2006 року Володимир - Волинським міським судом за ч. 3 ст. 185, ст. 104, ст. 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 2) 16.03.2007 року Нововолинським міським судом за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі; 12.02.2009 року згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області звільнений умовно - достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 5 місяців 19 днів, –
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду від 16.03.2007 року шість місяців позбавлення волі, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання – чотири роки позбавлення волі.
Задоволено цивільний позов та стягнуто із ОСОБА_1 на користь підприємства «Володимир-Волинська заготконтора» 784 грн. 63 коп. завданої майнової шкоди.
Питання про речові докази у справі та судові витрати вирішено відповідно до ст. ст. 81, 93 КПК України.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати –
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 23 березня 2010 року близько проник у приміщення магазину, що по вулиці АДРЕСА_2 звідки повторно таємно викрав гроші в сумі 15 гривень, а також пляшку вина, горілку, цигарки, шоколадні батончики, сухарики, каву, цукерки, що належали підприємству «Володимир-Волинська Заготконтора», чим завдав вказаному підприємству майнову шкоду на загальну суму 784, 63 грн.
Він же, 13 липня 2010 року близько 02 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проник у підсобне приміщення, що розташоване на подвір’ї житлового будинку АДРЕСА_3 звідки повторно таємно викрав мопед марки «Альфа ZS50F» вартістю 2800 грн. та шолом вартістю 50 грн., що належали ОСОБА_2, чим заподіяв останньому майнову шкоду на загальну суму 2850 грн.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи обставини вчиненого злочину та правильність кваліфікації його дій, просить пом’якшити призначене судом покарання. Засуджений вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано його молодий вік, наміри створити сім’ю та безпідставно визнано обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Вказує, що на момент скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння не перебував, його освідування на вміст алкоголю у крові не проводилось, тому просить виключити дану обставину. ОСОБА_1 також просить взяти до уваги думку потерпілої, яка просила суворо його не карати, а також те, що він вчинив злочин, оскільки не мав постійної роботи. З урахуванням наведеного засуджений просить зменшити строк відбування покарання або обрати більш м’який вид покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку суду без зміни, апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку, і ніким не оспорюється. Дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог статей 50, 65, 71 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Судом дотримано загальні засади призначення покарання та правила призначення покарання за сукупністю вироків.
Що стосується доводів засудженого про безпідставне врахування судом такої обставини, яка обтяжує покарання, як вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, то вони не заслуговують на увагу.
У своїй поясненнях в суді першої інстанції, а також під час досудового слідства у справі, зокрема при відібранні явки з повинною, допитах у якості підозрюваного та обвинуваченого, ОСОБА_1 докладно пояснював, що 12 липня 2010 року протягом дня вживав спиртні напої, і викрав мопед о 2 годині ночі 13 липня 2010 року, коли повертався з бару, де зі своїми знайомими вживав горілку. Тому правильність врахування судом стану алкогольного сп’яніння, як обставини, яка обтяжує покарання засудженого, сумнівів не викликає.
Ті обставини, про які зазначено в апеляції, судом фактично враховані, про це свідчить розмір покарання, визначений ближче до нижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 неодноразово засуджувався за вчинення аналогічних злочинів, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі, протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком вчинив нові корисливі злочини. Наведене вказує на небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення.
При визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків суд застосував принцип часткового складання покарань, таке покарання відповідає вимогам ст. 71 КК України.
З урахуванням обставин справи, а також особи засудженого, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 призначено надто суворе покарання, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для зміни вироку суду та пом’якшення призначеного судом покарання колегія суддів не знаходить, тому залишає апеляцію засудженого без задоволення, а вирок суду – без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Вирок Володимир-Волинського міського суду від 1 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуючий /підписи/ О.М.Фідря
Судді М.І. Польовий
С.Л. Міліщук
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Волинської області О.М. Фідря