Справа № 11-584/10 Головуючий в 1 інстанції Каліновська В.С.
ч. 1 ст. 204 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Лозовський А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 3 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Волинської області в складі:
головуючого судді – Лозовського А.О.,
суддів – Хомицького А.М., Матата О.В.,
з участю прокурора – Смолюка Б.С.,
підсудних – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 28 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вовничі Млинівського району Рівненської області, гр. України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого, жителя АДРЕСА_1
засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України на 3(три) роки обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Луцька, гр. України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, непрацюючого, несудимого, жителя АДРЕСА_2
засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України на 3(три) роки обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.
Засуджених за ч. 2 ст. 216 КК України виправдано за недоведеністю їх участі у вчиненні злочину.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбуття призначеного за даним вироком основного покарання, якщо вони протягом трьох років не вчинять нового злочину та виконають покладені на них згідно ст.76 КК України обов’язки : не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з’являтись для реєстрації в зазначені органи.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 575 п’ятсот сімдесят п’ять) грн. в користь держави судових витрат по справі за проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Вироком вирішено долю речових доказів,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони в період часу з травня 2008 року по липень 2009 року умисно, не будучи зареєстрованими, як суб’єкти господарювання та не маючи відповідного державного дозволу на торгівлю алкогольними напоями в порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995, незаконно придбали в 2008 і 2009 роках на вул. Рівненській в м. Луцьку на АЗС « Лукойл» з метою збуту в осіб, матеріали справи відносно яких виділені в окреме провадження, незаконно виготовлені алкогольні напої в пляшках ємкістю по 0,5 літрів кожна з етикетками горілки « Пшенична», поміченими підробленими марками акцизного збору, які зберігали з цією метою в належних їм автомобілях НОМЕР_1 та « Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_2 транспортували з цією ж метою та незаконно збували мешканцям Волинської області, отримуючи при цьому прибутки, а саме:
• ОСОБА_2 в період часу з грудня 2008 року до липня 2009 року в с. Хряськ Маневицького району систематично кожного місяця збував гр. ОСОБА_4 алкогольні напої по ціні 7,2-7,5 грн. за пляшку;
• ОСОБА_2 в серпні 2008 року в с. Четвертня Маневицького району збув гр. ОСОБА_5 алкогольні напої в кількості 20 пляшок за грошову винагороду в сумі 160 грн.;
ОСОБА_6 в серпні 2008 року в с. Городище Ківерцівського району збув гр. ОСОБА_7 алкогольні напої в кількості 100 пляшок за грошову винагороду в сумі 750 грн.;
ОСОБА_6 в с. Четвертня Маневицького району збував гр. ОСОБА_8 алкогольні напої по ціні 8 грн. за пляшку, зокрема: в період часу з 2008 року по червень 2009 року – систематично кожного місяця, а в червні 2009 року реалізував алкогольні напої в кількості 60 пляшок за грошову винагороду в сумі 480 грн., залишки яких були вилучені в гр. ОСОБА_8 01 серпня 2009 року;
ОСОБА_9 в с. Чемерин Ківерцівського району збував гр. ОСОБА_10 алкогольні напої по ціні 7,5 грн. за пляшку, зокрема в період з травня 2008 року до червня 2009 року систематично кожного місяця; 21 березня 2009 року – реалізував алкогольні напої в кількості 100 пляшок за грошову винагороду в сумі 750 грн., в червні 2009 року – збув алкогольні напої, залишки яких були вилучені в гр. ОСОБА_10 01 серпня 2009 року.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно придбали з метою збуту в осіб, матеріали справи відносно яких виділені в окреме провадження, незаконно виготовлені алкогольні напої в кількості 24 000 пляшок з етикетками горілки « Пшенична» ємкістю 0.5 л. кожна, марковані підробленими марками акцизного збору, які ОСОБА_2 30 березня 2009 року шляхом використання автомобіля « DAIMLER CHRYSLER 954.03” НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_11, вказуючи шлях та супроводжуючи вантажний автомобіль на автомобілі « BMW» д.н.з. НОМЕР_4 транспортував з с. Струмівка Луцького району на територію складських приміщень ВАТ « Луцькпластмас» за адресою: АДРЕСА_3 де ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою подальшого збуту мали намір зберігати дані алкогольні напої в складському приміщенні, яке ОСОБА_3 отримав для користування в приватного підприємця ОСОБА_12, однак 31 березня 2009 року в 00 год. 45 хв. зазначений вантажний автомобіль та автомобіль «BMW» були затримані співробітниками СБУ у Волинській області.
Згідно висновку фізико-хімічної експертизи №591 рідини, які містились в пляшках, вилучених 01 серпня 2009 р. в гр.-н ОСОБА_8, ОСОБА_10 та 31 березня 2009 р. з вантажного автомобіля « DAIMLER CHRYSLER 954.03” НОМЕР_3 та автомобіля «BMW» д.н.з. НОМЕР_4 являють собою водно-спиртові суміші ( по типу горілок) з вмістом етилового спирту від 39.7 об. % до 40 об. %, які не відповідають ДСТУ 4256-2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
В апеляціях засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність винуватості та кваліфікації ними вчиненого, зазначають, що призначене їм покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ними злочину. Зокрема, судом не враховано, що вчинений ними злочин відноситься до невеликої тяжкості, на час винесення вироку працевлаштувалися, за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, є молодими за віком, вину у вчиненні злочину, за який їх засуджено, визнали повністю. Просять змінити вирок суду та призначити їм покарання у виді штрафу.
У запереченні на апеляції засуджених прокурор зазначає, що вимоги апелянтів є безпідставними і спростовуються доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні. Прохає апеляції залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засуджених, які підтримали апеляції, міркування прокурора, який просив апеляції засуджених залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про винуватість засуджених у вчиненні ними злочину, за який вони засуджені, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким не оспорюються.
Обставин, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у злочині, за який вони засуджені, не встановлено.
Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, зберігання та транспортування з цією метою, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України та з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.
Як убачається із матеріалів справи, хоча засуджені визнали себе винуватими, вчинений злочин відноситься до невеликої тяжкості, працевлаштувалися на момент винесення вироку, позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, на що вони посилаються у своїх апеляціях, однак злочин вчинили за попередньою змовою групою осіб, що є обставиною яка обтяжує покарання. Пом’якшуючі покарання обставини відсутні.
З врахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винуватих, суд першої інстанції призначив покарання в межах санкції ч.1 ст. 201 КК України у виді обмеження волі та звільнив їх від відбування покарання з випробуванням.
Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст.ст. 50, 65, КК України і воно є необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для призначення засудженим покарання у виді штрафу колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року щодо них - без зміни.
Головуючий \ підпис А.О. Лозовський
Судді підпис \ \ підпис \ А.М. Хомицький, О.В. Матат
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області А.О. Лозовський