КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/7916/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 753/4299/22

28 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за адресою: АДРЕСА_1 КП «Київтеплоенерго», яке є правонаступником ПАТ «Київенерго», здійснює надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води до вказаного помешкання, яке належить відповідачу на праві власності, проте відповідач не здійснює оплату за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, внаслідок чого станом на 01.06.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 76 764 грн. 59 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Окрім того, позивач також зазначав, що на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Київенерго», позивач набув право вимоги до відповідачів в сумі 31 688, 36 грн., яку також просить стягнути з відповідача.

29.11.2022 року від представника відповідача надішов відзив на позовну заяву, в яких останній частково заперечує проти задоволення позову, а саме в частині стягнення заборгованості до 01.05.2018 року та просить застосувати строк позовної давності до даних вимог.

05.12.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в яких останній зазначав, що нарахування за надані житлово-комунальні послуги здійснювалось відповідно до чинного законодавства України, і відповідач, як споживач послуг повинна вчасно та у повній мірі сплачувати кошти за користування такими послугами. Щодо строку позовної давності, позивач зазначає, що за договором позивач не був обізнаний щодо свого порушеного права до жовтня 2018 року, а тому строк позовної давності спливає 11.10.2021 року.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» м. Київ, площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, поточний рахунок НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669 заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 40 000 грн. 00 коп., витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 33 грн. та судовий збір в розмірі 2 481 грн. 00 коп., а всього стягнуто 62 514 /шістдесят дві тисячі п`ятсот чотирнадцять/ грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги вказували, що суд першої інстанції не врахував, що зобов`язання по оплаті послуг виникають кожного місяця, а отже не було підстав для застосування строків позовної давності.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому наголошує на законності рішення суду першої інстанції та на безпідставності доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позов обґрунтований, а позивач обгрунтовано нарахував зазначені суми і вважав за можливе покласти їх в основу рішення суду.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_2 .

КП «Київтеплоенерго», яке є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.07.2014 року.

11.10.2018 р. між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору. Відповідно до додатку № 1 та/або додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до додатку 1 до вказаного договору, зокрема було відступлено право вимоги за особовим рахунком № НОМЕР_3 в сумі 14923, 77 грн. /а.с.9/.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Згідно із розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_3 станом на 01.06.2023 року, загальний розмір заборгованості складає 12 600,04 грн. /а.с. 6-7/.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-коумнальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення ( з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання).

На виконання вимог ПАТ «Київенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних пропозицій умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, договір вважається укладеним.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Згідно з п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Відповідно до п. 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п. 30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, у відповідності до положень п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи, а саме з наданих розрахунків заборгованості, вбачається, що станом на 01.06.2023 року у відповідача утворилась заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води в розмірі 31 688 грн. 36 коп., а також заборгованість за спожиті після 01.05.2018 року послуги в сумі 60 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, оскільки позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1706цс15, від 11.11.2015 у справи № 6-1192цс15 та Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 904/6293/17.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з 01.05.2018 року є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості до 01.05.2018 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З даним позовом позивач звернувся 05.05.2022 року, при цьому, заборгованість нарахована за період з травня 2015 року, а тому суд першої інстанції вірно вважав за можливе застосувати позовну давність до вимог позивача, які заявлені до 01.05.2018 року. Посилання позивача, що він дізнався про порушення свого права є необґрунтованими, оскільки укладаючи договір про відступлення права вимог (цесії) останній був обізнаний про наявність заборгованості за надані послуги, і усвідомлюючи ризик настання несприятливих наслідків як кредитора, уклав даний договір.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його поясненнями на обґрунтування позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: