Справа № 33-431/2010 р. Головуючий у І інстанції – Чепурко В.О.
Категорія – ст. 124 КУпАП .
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 грудня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миронцова В.М., з участю представника правопорушника адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм філії «Менський сир» ППКФ «Прометей», одруженого,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн..
Судом встановлено, що ОСОБА_3 20 серпня 2010 р. близько 4 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ДАФ-95XF380» д.н. НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в напрямку м. Чернігова, на 66 км. вказаної дороги не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався обов’язкової безпечної дистанції між керованим ним автомобілем та рухавшимся попереду в тому ж напрямку автомобілем ЗІЛ-130 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого здійснив зіткнення з зазначениим автомобілем та автобусом «Setra» д.н. НОМЕР_3, який рухався в попутному напрямку в лівій смузі руху. В результаті допущених порушень п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 і сталася дана дружньо-транспортна пригода, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погодившись з постановою суду, адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову незаконною, оскільки судом були порушені вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, не були з’ясовані обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, не правильно встановлені фактичні обставини справи. Судом не були встановлені всі обставини дорожньо-транспотрної пригоди, а саме не встановлений дійсний механізм дорожньо-транспортної пригоди, не перевірена об’єктивність та технічна спроможність свідчень кожного з учасників та очевидців дорожньо-транспортної пригоди та відповідність дій кожного з водіїв транспортних засобів діючим Правилам дорожнього руху. В постанові безпідставно вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті допущених ОСОБА_3 порушень п. 12.1, 12.2, 13.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з данною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками. Вказує, що суд безпідставно не врахував висновок автотехнічного дослідження , відмовив в клопотанні про проведення автотехнічної експертизи. Механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, який вказаний в постанові суду, не підтверджується жодними доказами адміністративної справи. Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з’явився однак, в суді першої інстанції останній пояснював, що 20.08.2010 року, близько 4 год.30 хв., керуючи автомобілем «ДАФ-95XF380» д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі він їхав зі швидкістю 80-85 км/год. На 66 км. вказаної дороги із-за недостатньої видимості, десь за 60 метрів він побачив, що на на смузі його руху стоїть автомобіль ЗІЛ-130 без габаритних вогнів і він відразу почав здійснювати маневр об’їзду названого автомобіля однак здійснити це не зміг, оскільки не мав технічної можливості, так як в цей час по лівій смузі в його напрямку рухався автобус «Setra» після чого відбулося зіткнення з автомобілем ЗІЛ та вказаним автобусом. Вважає, що зіткнення сталося виключно з вини водія автомобіля ЗІЛ ОСОБА_2
Заслухавши представника правопорушника та потерпілого, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні за наступних підстав.
Так, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що 20.08.2010 року близько 4 год.30 хв. він керував автомобілем ЗІЛ-130 д.н. НОМЕР_2 та рухався по правій смузі руху автодороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі зі швидкістю 50 км./год. Разом з ним в якості пасажира в кабіні автомобіля перебував ОСОБА_4 На 66 км. вказаної автодороги він відчув потужний удар в задню частину його автомобіля після чого його ЗІЛ-130 занесло в кювет і здійснивши наїзд на дерево зупинився. Після того, як він та пасажир ОСОБА_4 вибрались з пошкодженого автомобіля то побачив, що автоцистерна «ДАФ-95XF380» д.н. НОМЕР_1 протаранивши його автомобіль здійснила зіткнення з автобусом «Setra», який рухався в попутному напрямку по лівій смузі.
В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_4 підтвердив показання ОСОБА_2
Із пояснень свідка – ст. інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ДАІ Гончара О.М., які були ним надіслані на адресу апеляційного суду і оголошені в судовому засіданні вбачається, що 20.08.2010 року він був в складі наряду який оформляв ДТП, яка мала місце на 66 км. автодороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі. Здійснюючи огляд та перевірку технічного стану автомобіля ЗІЛ-130 д.н. НОМЕР_2, який знаходився в кюветі та мав механічні пошкодження він зафіксував в п.13 протоколу огляду факт того, що важіль переключення передач швидкості знаходився в положенні включеної 5 передачі. Зазначений факт свідчить про те, що на момент зіткнення автомобіль ЗІЛ рухався. Під час опиту учасників події водій автобуса пояснював, що на момент зіткнення транспортних засобів автомобіль ЗІЛ-фургон рухався по своїй смузі руху.
Із оголошених в апеляційному суді пояснень свідка – інспектора з дізнання Козелецького ВДАІ ОСОБА_6 слідує, що 20.08.2010 року він був в складі наряду який оформляв ДТП яка мала місце на 66 км. автодороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі. Після складання схеми до протоколу про адмінправопорушення він відбирав пояснення від учасників ДТП в тому числі і від водія автобуса «Setra», який пояснював, що він рухався по лівій смузі зазначеної автодороги і під час виконання ним обгону автоцистерни «ДАФ», яка рухалась по правій смузі він побачив, що попереду автоцистерни рухався фургон і через деякий час автоцистерна здійснила зіткнення з автомобілем ЗІЛ. Водій автоцистерни заперечував свою провину пояснюючи, що автомобіль ЗІЛ стояв, але інші учасники чітко пояснювали, що під час ДТП автомобіль ЗІЛ рухався. Після огляду місця ДТП та транспортних засобів він склав протокол про адміністративне правопорушення відносно водія автоцистерни ОСОБА_3
Свідчення свідка ОСОБА_6 підтверджуються оголошеними в засіданні апеляційного суду власноручно складеними поясненнями водія автобуса «Setra» ОСОБА_7 які досліджувались судом першої інстанції.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень учасників ДТП, вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП також підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 3) та протоколами огляду транспортних засобів (а.с. 4-11).
Разом з тим, як вбачається з висновку спеціаліста № 150-10 від 30.09.2010 року (а.с. 21), автотехнічне дослідження, на яке посилається адвокат в інтересах ОСОБА_3 у скарзі, було проведене за замовленням останнього.
Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях. За таких підстав, суд відповідно до зазначеної норми обґрунтовано не прийняв даний висновок до уваги як доказ, оскільки дане дослідження було проведено поза межами провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_3. винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Стягнення ОСОБА_3 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП в межах санкції ст. 124 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області В.М. Миронцов