Справа № 10-277/2010 р. Головуючий у І інстанції Приліпко В.М.
Категорія ст.1652 КПК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П.
Суддів ГРИГОР’ЄВОЇ В.Ф., САЛАЯ Г.А.
з участю прокурора ЦУЦОЛА К.Г.
слідчого КАЗАННИКА А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2010 року.
Цією постановою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого інспектором охорони ПП «Єльба-Інвест», не судимого в порядку ст. 89 КК України,
відмовлено в задоволенні подання органу досудового слідства про обрання
запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 05 листопада 2010 року близько 21 години, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи по вул. Олехівка, с. Красне, Бахмацького району, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, яке виразилось у заподіянні побоїв громадянину ОСОБА_2, незаконно, відкрито, викрав у останнього, мобільний телефон марки « Нокія-1200» вартістю 380 гривень, з сім-картою « Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 5 гривень, чим завдав потерпілому, матеріальної шкоди на загальну суму 410 гривень.
По даному факту 11 листопада 2010 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ст.186 ч.2 КК України і о 17 годині 30 хв. 11 листопада 2010 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.
Слідчий СВ Бахмацького РВ УМВС лейтенант міліції Казанник А.М. звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу – взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, знаходячись на волі, може ухилитися від проведення процесуальних дій, слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі та вчинити новий злочин.
Залишаючи подання слідчого без задоволення, суд послався на те, що органами досудового слідства не було наведено переконливих аргументів, що ОСОБА_1 в подальшому має наміри створювати будь - які перешкоди слідству та ухилятися від слідства та суду. Крім того він має постійне місце мешкання, проживає разом з співмешканкою, яка є вагітною, по місцю фактичного проживання характеризується посередньо, не судимий, має постійне місце роботи, на обліку у лікаря психіатра - нарколога не перебуває.
В апеляції прокурор, який приймав участь в розгляду справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду. Свої доводи він обґрунтовує тим, що суд приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не врахував те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, не має постійного місця проживання, притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину не визнав, а тому може перешкоджати встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити з викладених в ній підстав, пояснення слідчого Казанника А.М., який підтримав подання і вважав, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід - взяття під варту, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає , що вона підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, оскільки висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та засудженого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки і за наявності достатніх підстав вважати, що особа, щодо якої обирається запобіжний захід, буде намагатися ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до вимог ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 КПК України, судами повинно враховуватись тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Залишаючи подання слідчого без задоволення суд першої інстанції залишив поза увагою дані про особу ОСОБА_1, а саме те, що він не має постійного місця проживання, характеризується за місцем проживання негативно, від матері ОСОБА_1 до виконавчого комітету сільської ради надходили скарги на його поведінку у зв’язку з вживанням спиртних напоїв ( а. с.21). Крім того, ОСОБА_1 протягом поточного року тричі притягувався до адміністративної відповідальності ( а. с. 23,21), хоча і вважається не судимим, але, як видно з матеріалів справи, в 2005 році був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджувався за аналогічний злочин (а.с.25).
Всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, намагатися ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, але залишились поза увагою суду при розгляді подання слідчого.
Більш того, висновки суду про особу обвинуваченого суперечать документам, які маються в матеріалах справи. Зокрема, в характеристиці з місця проживання в АДРЕСА_1 зазначено, що ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно, вживав спиртні напої, на нього надходили скарги, зокрема від матері, (а.с.21), але суд в постанові вказав, що ОСОБА_1 характеризується посередньо. Твердження суду про те, що він має постійне місце мешкання, проживає разом з співмешканкою, яка є вагітною, не ґрунтується на матеріалах справи і документах.
Оскільки суд постановив своє рішення на неповно досліджених даних щодо особи обвинуваченого, а ці обставини мають важливе значення і прямо впливають на законність та обґрунтованість рішення, постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно у повному обсязі вивчити дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 і в залежності від встановленого постановити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 1652, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2010 року про відмову в задоволенні подання органу досудового слідства про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
ГРИГОР’ЄВА В.Ф. ТРЕЙТЯК О.П. САЛАЙ Г.А.