АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ХАРКІВСЬКОІ   ОБЛАСТІ  

_____________________________________________________________________________________________  

Справа № 33-880/2010р.                                       Суддя першої інстанції: Бабкова Т.В.  

  Категорія: ч.1 ст. 163-3  КУпАП  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И  

 17 листопада 2010 року                                                                                 м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2010 року, -    

  в с т а н о в и в :  

 Постановою судді  Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2010 року   ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює головним бухгалтером ВАТ «Харківський автогенний завод» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-3 КУпАП, та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Як вказано в постанові судді, ОСОБА_1, обіймаючи посаду головного бухгалтера ВАТ «Харківський автогенний завод», не виконала законні вимоги посадових осіб ДПС, а саме, 09.07.2010 року о 12 годині 52 хвилини після надання посвідчень та направлення на перевірку з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відмовилась від отримання під розписку направлення на перевірку, чим позбавила посадових осіб ДПА у Харківській області можливості проведення перевірки магазину по вул. Автогенній, 10 в м. Харкові, де здійснює господарську діяльність ВАТ «Харківський автогенний завод», що зафіксовано актом не допуску до перевірки від 09.07.2010 року №162/20/40/23/204783.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.8  ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ і змінами та доповненнями.  

При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП.

Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_1

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом вимог ст.ст. 245, 268, 280 КУпАП, просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначила, що працівниками державної податкової служби були порушені вимоги ст.ст. 11, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, ст. 19 Конституції України, тому вона не була зобов’язана здійснювати їх допуск до проведення перевірки.

Заслухавши ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді підлягає скасуванню з наступних підстав.

Розглядаючи справу по суті, суддя, дослідивши матеріали справи, пославшись на протокол та акт про не допуск до перевірки, дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП, а саме в невиконанні ОСОБА_1 законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказаний висновок суду не може бути визнаний обґрунтованим.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен був з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення даної норми закону, суд з достатньою повнотою вищевказані обставини не з’ясував.    

Розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як правильно посилається ОСОБА_1, позбавив суд можливості заслухати її особисті пояснення щодо обставин виявлення інкримінованого їй правопорушення, що, в свою чергу, потягло неправильне застосування норм матеріального права.

Суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП, полягає у тому, що керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, не виконують   законні   вимоги посадових осіб державної податкової служби, перелічені у пунктах 5-8 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до вимог ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 – ХІІ (із змінами та доповненнями), посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначені усі необхідні дані (дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку) та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки із зазначенням підстави її проведення, дати її початку та тривалості.  

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки.

Згідно пояснень ОСОБА_1, наданих з приводу недопущення нею до перевірки посадових осіб ДПА у Харківській області, підприємство ВАТ «Харківський автогенний завод» ніколи не відмовляється від проведення перевірки контролюючими та правоохоронними органами, якщо для них є законні підстави і вони проводяться у суворій відповідності до чинного в Україні законодавства. В даному випадку причиною недопущення посадових осіб ДПА до проведення перевірки стало те, що в направленні на перевірку не було оригінального підпису керівника органу ДПС (надане їм направлення на перевірку було скріплене підписом керівника ДПС, що відтворене шляхом факсиміле), крім того, не було надано копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Визнаючи дії посадових осіб ДПА у Харківській області щодо перевірки магазину ВАТ «Харківський автогенний завод» законними, суддя послався на те, що вимоги статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 – ХІІ, яка регулює підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) не розповсюджуються на порядок організації та проведення перевірки дотримання вимог Закону №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, перевірку дотримання вимог якого й було заплановано у відношенні ВАТ «Харківський автогенний завод».

Крім того, як зазначив суд, Законом №265/95-ВР не передбачено надсилання письмового повідомлення платникам податків про початок перевірки не пізніше, ніж за десять днів до її проведення.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновок суду.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 цього Закону передбаченого право контролюючих органів здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону та вказано, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книгу обліку розрахункових операцій, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

Тобто вказана норма Закону є відсилочною.

Порядок же проведення перевірок осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книгу обліку розрахункових операцій, передбачений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 – ХІІ.  

Вказаний Закон в ст. 11-1 відніс перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позапланових перевірок.

Згідно вимог ст. 11-2 цього Закону, умовою допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, надання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення даної перевірки.

Крім того, в самому направленні №7437 від 08.07.2010 року на проведення перевірки магазину ВАТ «Харківський автогенний завод», вказано, що перевірка проводиться на підставі п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 – ХІІ.  

Враховуючи, що матеріали справи не містять розписки головного бухгалтера ВАТ «Харківський автогенний завод» ОСОБА_1 або інших уповноважених осіб вказаного підприємства про отримання копії відповідного наказу керівника органу податкового органу про проведення даної перевірки, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про причини не допуску нею посадових осіб ДПА у Харківській області до проведення перевірки підприємства обґрунтованими, а її дії такими, що не суперечать Закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно мотивувальної частини постанови суддя прийшов до висновку про наявність  в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, при цьому згідно резолютивної частини постанови притягнув її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-3 КУпАП.

Таким чином, все перелічене свідчить про те, що суддя першої інстанції при розгляді справи, належним чином не дослідив усі обставини справи, не надав можливості ОСОБА_1, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, надати пояснення по справі та необхідні документи на підтвердження її позиції, та необґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню як незаконна.      

 Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, ст.294 КУпАП, -       

  п о с т а н о в и в :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-3 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 – скасувати.

Провадження у справі закрити у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП.

 Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.      

  Суддя:                                                                    М.І.Шляхов