АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Справа № 33-877/2010р. Суддя першої інстанції: Дідовець В.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, звільненої від адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює завідуючим сектором юридичного департаменту Харківської міської ради та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та звільнений від адміністративної відповідальності у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вказано в постанові судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 22 жовтня 2009 року об 11 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем «Шкода Октавіа», д.н. НОМЕР_1, по пл. Повстання в м. Харкові в районі будинку №3, під час випередження не дотримав безпечного інтервалу з автомобілем «ЗАЗ 1102», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, допустивши з ним зіткнення, заподіявши матеріальну шкоду.
При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На вказану постанову судді ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити постанову, постановивши закрити провадження у справі у відношенні нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 послався на порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, на невмотивованість рішення суду про наявність в його діях порушень вимог Правил дорожнього руху України. Крім того зазначив, що висновком проведеної по справі експертизи спростовується порушення ним вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, які були інкриміновані йому згідно протоколу про адміністративне правопорушення, а також вказано про недоведеність його вини у даній ДТП. Даній обставині, на думку ОСОБА_1, суд першої інстанції відповідної оцінки не дав.
Водночас ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вказаної постанови судді, посилаючись на те, що в судове засідання при прийнятті рішення по справі він викликаний не був, копія постанови йому не направлялася.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу в повному обсязі, думку ОСОБА_2, який вважав постанову законною і заперечував проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягають задоволенню за наступних обставин.
Дані, що підтверджують сповіщення судом ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи у відношенні нього після надходження до суду висновку експертизи, у матеріалах справи відсутні. Копія постанови судді, в порушення вимог ст. 285 КУпАП, ОСОБА_1 не направлялася.
За таких обставин, причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у відношенні нього, судом апеляційної інстанції визнані поважними.
При розгляді вищевказаної справи, суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен був належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддею вказані вимоги закону виконані не були.
Також апеляційний суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, як особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.
Розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 позбавив суд можливості заслухати його особисті пояснення щодо обставин вчиненого правопорушення та з’ясувати його відношення до висновку експертизи, яка була призначена та проведена за його клопотанням.
За змістом ст. 283 КУпАП, постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновку експерта, тощо).
Оскаржувана ОСОБА_1 постанова судді не містить вмотивованих висновків суду про те, порушення яких вимог Правил дорожнього руху України містяться в діях ОСОБА_1, в чому вони виразилися, не наведене ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення, не дана оцінка неоднозначному висновку експерта. В постанові суддя лише відобразив дані протоколів про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і висновку експерта.
Так, в основу свого рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя поклав дані протоколу у відношенні останнього.
Як вбачається з даного протоколу серії АХ№060027 від 22.10.2009 року, складеного інспектором ВОМДТП ВДАІ УДАІ ГУМВСУ в Харківській області Антоненко І.М., в провину ОСОБА_1 ставилися порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, а саме те, що він, керуючи своїм автомобілем «Шкода Октавіа», під час випередження не дотримав безпечного інтервалу з автомобілем «ЗАЗ1102», тим самим допустив з нім зіткнення.
Пунктом 13.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди і зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
В своїх поясненнях, наданих під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 зазначав, що, рухаючись на своєму автомобілі по правій смузі руху, він побачив, що автомобіль «Таврія», який рухався по лівій смузі паралельно з ним, раптово почав здійснювати поворот праворуч без увімкнення покажчику повороту, підрізаючи його автомобіль. Задля уникнення зіткнення він, ОСОБА_1, спробував різко повернути на вільне парковочне місце біля бордюру між іншими автомобілями. Однак, водій автомобілю «Таврія» продовжив рух праворуч і вдарив його автомобіль в передню частину з правої сторони.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і в суді першої інстанції.
Згідно пояснень водія ОСОБА_2, він рухався на своєму автомобілі «ВАЗ 1102» по середній смузі руху, а автомобіль «Шкода Октавіа» раптово почав випереджати його, рухаючись між його автомобілем та автомобілями, які були припарковані біля правого узбіччя та прийнявши лівіше, вдарив його автомобіль.
Як вбачається з матеріалів справи, за даним фактом дорожньо-транспортної пригоди, у відношенні водія ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП у зв’язку з порушенням останнім вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України. А саме у зв’язку з тим, що водій ОСОБА_2 при зміні напрямку руху зліва праворуч не впевнився, що це буде безпечно та допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Октавіа».
Відповідно до протоколу судового засідання від 10.12.2009 року, водій ОСОБА_2 змінив свою позицію по справі, визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.12.2009 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова суду набрала чинності.
За таких обставин, апеляційний суд не приймає до уваги первісні пояснення ОСОБА_2, надані останнім під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.10.2009 року, з якою обидва учасники ДТП були згодні і не мали жодних заперечень чи зауважень, вбачається, що зіткнення транспортних засобів, враховуючи, що згідно пояснень ОСОБА_1 і ОСОБА_2, біля правого узбіччя знаходилися припарковані автомобілі, сталося на смузі руху, по якій рухався автомобіль «Шкода Октавія», під керуванням ОСОБА_1
Прискорення автомобілю ОСОБА_1, який рухався по своїй смузі руху і не мав наміру її змінювати, та яке ОСОБА_2 сприйняв як випередження його автомобілю, було пов’язане саме з намаганням ОСОБА_1 уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Задля встановлення об’єктивної картини дорожньо-транспортної пригоди за клопотанням ОСОБА_1 судом першої інстанції по справі була призначена автотехнічна експертиза.
Згідно висновку судової комісійної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №11680/627 від 29.01.2010 року, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобілю «Шкода» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В свою чергу водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання ним вказаних вимог Правил дорожнього руху України. Його дії не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору у причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про швидкість руху автомобілю «Шкода» та відстані, яку здолав автомобіль «ЗАЗ-1102» з моменту початку маневру до місця зіткнення та з якою швидкістю, то вирішити питання, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом виконання Правил дорожнього руху України, чи є в його діях невідповідність з Правилами дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв’язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, експерт можливості не мав.
При цьому в дослідницькій частині висновку експерт зазначив, що пояснення водія ОСОБА_2 про те, що він не маневрував вправо, а рухався прямолінійно, та що автомобіль «Шкода» зачепив його автомобіль, виконуючи маневр вліво, з технічної точки зору є неспроможними. Вказане твердження експертом було зроблено з урахуванням пошкоджень на автомобілях та кінцевого розташування автомобілів після зіткнення, і зазначено, що якщо б водій автомобілю «Шкода» виконував маневр вліво, то в кінцевому положенні автомобіль «ЗАЗ-1102» був би дещо розвернутий передньою частиною вліво, а автомобіль «Шкода» не зміг би зміститися вправо, як він розташований в кінцевому положенні.
За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, які інкриміновані йому згідно протоколу про адміністративне правопорушення, а тому й про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова судді у відношенні ОСОБА_1 підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.
Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2010 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов