Справа № 2а-1870/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

           31 серпня 2010 року  

Приморський районний суд м. Одеси у складі:  

Головуючого судді Турецького О.С.

при секретарі Курченко В.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Інспектор  ДПС взвода супроводження  м. Миколаїв  сержант    Михайленко Євген Миколайович  про скасування постанови серия ВН № 462506  від 20.05.2010р.у справі про адміністративне правопорушення -  

ВСТАНОВИВ:  

         Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серії ВН № 462506  від 20.05.2010 р.по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що він, ОСОБА_1, паспорт  НОМЕР_3, ідентифікаційний номер  НОМЕР_1,  20.05.2010р. керуючи автомобілем ,, Мітсубіші Спейс Вагон, державний номер НОМЕР_2  рухався по вул. Балківська, що у м. Одесі зі швидкістю в межах 55-60 км/год згідно приладу для вимірювання швидкості руху на транспортному засобі позаду іншого автомобіля.
Був зупинений працівником ДАІ. Після зупинення попросив пояснити причину зупинення. Зі слів працівника ДАІ позивач перевищив допустиму швидкість на 22 км на годину
При складенні Протоколу Серії  ВН 274167 про адміністративне правопорушення (надалі – Протокол) Інспектором – Інспектором  ДПС взвода супроводження  м. Миколаїв  
серж-том    Михайленко Евгеном Миколайовичем  було допущено наступні порушення. Зокрема, він не ознайомив позивача з його правами та обов’язкам відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП про що свідчить відсутність мого підпису у відповідному рядку Протоколу.
      Позивач вважає, що оскаржуваною постановою ВН 462506 від 20.05.2010р. на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення з наступних підстав:
      1. Він рухався позаду іншого автомобіля і, таким чином, підтвердити, що швидкість заміряна приладом Іскра 1 № 6305-1(В постанові стверджуеться що вимір здійснювався цим приладом ) належить його транспортному засобу неможливо, (Прилади на яких сдійснювався вимір швикості руху автомобіля позивачу не показали ) про що він зазначив у поясненнях до Протоколу;
       2. Відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу ні Іскра 1 №6305-1 ні інших приладів ,  якими могли також скористатись ,а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах про що я зазначив у поясненнях до Протоколу. Таким чином заміри було проведено із недотриманням вимог ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998р. №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення;
       3. Відповідачем у Протоколі і Постанові зазначено, що позивач порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. В даному пункті ПДР зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, а ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину. В даному випадку як зазначає позивач, його свідчення, і записи в Протоколі  свідчать про те, що він  рухався зі швидкістю не більше 80 км/год, свідків що він перевищив на 22 км на годину дозволену швидкись не було, в протоколі це також зазначено. Крім того у паспорті на прилад  ,,Іскра,, -1 зазначено що похибка в вимірюванні швидкості руху транспортного засобу може бути +_ 2 км на годину.

 Таким чином позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїхз прав та інтересів.  

 У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю.  

             Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе справу розглянути без його участі.        

Представник УДАІ в Миколаївській області надіслав  суду заперечення на позов у якому просив суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

           Вивчивши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.      

             У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1, паспорт  НОМЕР_3, ідентифікаційний номер  НОМЕР_1,  20.05.2010р. керуючи автомобілем ,, Мітсубіші Спейс Вагон, державний номер НОМЕР_2  рухався по вул. Балківська, що у м. Одесі . Був зупинений працівником ДАІ. Після зупинення попросив пояснити причину зупинення. Зі слів працівника ДАІ позивач перевищив допустиму швидкість на 22 км на годину.
При складенні Протоколу Серії  ВН 274167 про адміністративне правопорушення (надалі – Протокол) Інспектором – Інспектором  ДПС взвода супроводження  м. Миколаїв  
серж-том    Михайленко Євгеном Миколайовичем  було допущено наступні порушення. Зокрема, він не ознайомив позивача з його правами та обов’язкам відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.      Позивач вважає, що оскаржуваною постановою ВН 462506 від 20.05.2010р. на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення з наступнихпідстав:
      1. Він рухався позаду іншого автомобіля і, таким чином, підтвердити, що швидкість заміряна приладом Іскра 1 № 6305-1(В постанові стверджуеться що вимір здійснювався цим приладом ) належить його транспортному засобу неможливо, (Прилади на яких сдійснювався вимір швикості руху автомобіля позивачу не показали ) про що він зазначив у поясненнях до Протоколу;
       2. Відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу ні Іскра 1 №6305-1 ні інших приладів ,  якими могли також скористатись ,а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах про що позивач зазначив у поясненнях до Протоколу. Таким чином заміри було проведено із недотриманням вимог ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998р. №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення;
       3. Відповідачем у Протоколі і Постанові зазначено, що позивач порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. В даному пункті ПДР зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, а ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину. В даному випадку як зазначає позивач, його свідчення, і записи в Протоколі  свідчать про те, що він  рухався зі швидкістю не більше 80 км/год, свідків що він перевищив на 2 км на годину дозволену швидкись не було, в протоколі це також зазначено. Крім того у паспорті на прилад  ,,Іскра,, -1 зазначено що похибка в вимірюванні швидкості руху транспортного засобу може бути +_ 2 км на годину.

        Згідно ст. 251 КУпроАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до ст. 280 КУпроАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії   ВН № 462506  від 20.05.2010 р.   винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КУпроАП України – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором не було з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено свідків правопорушення, не застосовані  технічні прилади та технічних засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.  

Оскільки відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно правомірності свого рішення, а доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях гр.   ОСОБА_1   судом не встановлено, тому постанова підлягає скасуванню.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КУпроАП України, п. 16.2. Правил дорожнього руху України, ст. ст. 128,  159-163 КАС України, -    

  ПОСТАНОВИВ:  

              Позовні вимоги гр.   ОСОБА_1   до   Інспектора  ДПС взвода супроводження  м. Миколаїв  сержанта    Михайленко Євген Миколайович    про скасування постанови   серия ВН № 462506  від 20.05.2010р.  у справі про адміністративне правопорушення -   задовольнити.  

Скасувати постанову   серия ВН № 462506  від 20.05.2010р   про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України гр.   ОСОБА_1.  

       Постанова суду оскарженню не підлягає.

                Суддя                                                                               Турецький О.С.