Справа № 2а-237/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого по справі - судді Ляшенка М.А.,
при секретарі – Івановій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі та Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить визнати протиправною відмову здійснити йому щомісячну виплату соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни», зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року..
В позові позивач зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 по теперішній час має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішенням Конституційного Суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 і 2009 роки», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Позивач до судового засідання не з’явився, в позовній заяві зазначив, що просить розглянути справу без його участі.
Представник УПФУ в Троїцькому районі Луганської області до судового засідання не з’явився, надав заперечення в якому зазначив, що позивач у них на обліку не перебуває та відповідно пенсію не отримує. Просить суд розглянути справу без його участі, а УПФУ в Троїцькому районі визнати неналежним відповідачем по справі.
Представник Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення в якому просить в позові позивачеві відмовити, оскільки вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення із позовом до суду, а також просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, було встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року, N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік
дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”, який втратив чинність, як такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Таким чином, рішеннями Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни", має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду 08 листопада 2010 року з вимогами про здійснення нарахувань та виплати щомісячної грошової допомоги Дітям війни за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року.
Таким чином, позовні вимоги за період 2007-2009 роки задоволенню не підлягають, за пропуском строку позовної давності.
Позивач, відповідно до ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни" редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, ієрархія нормативно-правових актів, які застосовуються судом при вирішенні адміністративних справ, має такий вигляд – Конституція України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Закони України, інші підзаконні нормативно-правові акти. Отже, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції, закону або іншому правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто з урахуванням місця правового акту в ієрархії національного законодавства.
За загальним правилом, у разі встановлення невідповідності положень правових актів Конституції України, суд застосовує положення Конституції України як норми прямої дії.
Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, враховуючи норми Конституції України, ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни" та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» - заперечення представника відповідача є не спроможними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач в особі Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області в 2010 році повинен був сплатити позивачеві, який має статус «Дитина війни» соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 ЗУ „ Про соціальний захист дітей війни"(у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" пенсійний Фонд України звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 6-14, 71, 122, 159-163, 167, 186 КАС України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі та Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1, підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу, з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року - з урахуванням виплачених сум.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів, з дня отримання її копії, до Донецького апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляції через Троїцький районний суд Луганської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає - до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: