Справа № 2-5627/4/2006 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Валігури Д. М.

при секретарі      Мушта І.С.

за участю прокурора Кіцул О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Голосіївської у місті Києві державної адміністрації, Управління праці і соціального захисту населення Голосіївської РДА, прокуратура Голосіївського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа орган опіки та піклування Голосіївської РДА, Управління праці і соціального захисту населення Голосіївської РДА, прокуратура Голосіївського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав, батька неповнолітніх дочок ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження.

У своєму позові зазначила, що від шлюбу з відповідачем має спільних дочок. Подружнє життя не склалося і шлюб було розірвано на підставі судового рішення від 10.04.2001 року. Протягом чотирьох років окремого проживання відповідач жодного разу не провідав дітей, матеріальну допомогу на утримання дітей не надавав, аліменти не сплачував. Не приймає участі у вихованні дочок, та не виявляє батьківську турботу, перешкод чи заборон щодо побачень з дитиною відповідачеві ніхто не чинив.

На данний час ОСОБА_2. не турбується про фізичний і духовний стан дітей, не цікавиться їх навчанням, станом здоров'я. Не вітає дочок зі святами або з днем народження. Діти не відчувають батьківської турботи і байдужість батька до них призвела до того, що дочки також не бажають зустрічатися з ним.

Вважає, що небажання відповідача виховувати та спілкуватися з дітьми, відмова від їх утримання, є його ухиленням від виконання обов'язків батька, і є підставою для позбавлення відповідача, батьківських прав.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування, позов підтримав, пояснивши, що відповідач з 2002 року відносин з дітьми не підтримував, жодного разу до них не з'являвся, їх вихованням та утриманням не займався. Відповідно до інформації наданої навчальним закладом, батько ОСОБА_2., жодного разу до навчального закладу не з'являвся. Кошти на утримання дітей не надавав. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у 2003 році з ОСОБА_2. було стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини від його заробітку на утримання неповнолітніх дітей, але аліменти батько не сплачував і на 01.05.2006 року борг складав 15011 гривень. У зв'язку з несплатою, боржника було оголошено в розшук, але встановити його місце знаходження не виявилося можливим. Рішенням Голосіївського районного суду від 20.12.2006 року ОСОБА_2. було визнано безвісно відсутнім. Все це вважають підставою для позбавлення батьківських прав відповідача.

Відповідач ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився, за останньою відомою адресою не проживає, що стало причиною оголошення розшуку Голосіївським РУГУ МВС України, та 20.12.2006 року Голосіївським районним судом м. Києва винесено рішення про визнання ОСОБА_2. безвісно відсутнім. В зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України з винесенням заочного рішення по справі.

Позивачка проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.

2

Суд заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що неповнолітні дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, разом з матір'ю ОСОБА_1проживають за адресою м.АДРЕСА_1.

З середини 2001 року сторони по справі проживають окремо. З цього часу відповідач не цікавиться життям дітей та відмовився від їх утримання. Аліменти на дочок ОСОБА_3та ОСОБА_4не сплачує, не виявляє бажання виховувати дітей, та не приймає участі в їх вихованні. Не зустрічається з дочками та не виявляє бажання до спілкування з ними.

Згідно з висновком управління освіти Голосіївської РДА, ОСОБА_2. самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків і протягом останніх років - після розірвання шлюбу з матірю дитини, не бере ніякої участі у вихованні дочок.

Згідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати, виховувати своїх дітей та піклуватися про фізичний і духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Таким чином судом встановлено, що тільки мати ОСОБА_1постійно піклується про неповнолітніх дочок ОСОБА_3та ОСОБА_4, займається їх вихованням та матеріальним утриманням.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази суд приходить до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків, по вихованню дітей.

Керуючись ст.ст. 141,150,164,165,180 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 26, 27, 30, 60, 202, 203, 212, 215 ЦПК України, ст. 6 Закону України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Голосіївської у місті Києві державної адміністрації, Управління праці і соціального захисту населення Голосіївської РДА, прокуратура Голосіївського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітніх дочок - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2року народження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.