Справа № 2-а-152/10р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

10 листопада 2010 року                                                                                                                                                            м. Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого: судді Пархоменка П.І.,

при секретарі Горбач Н.Д.,

за участю позивача, представника позивача – ОСОБА_6,

представника відповідачів Бахмацької міської ради Чернігівської області,

виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області – Тищенко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за адміністративним позовом депутата Бахмацької міської ради Чернігівської області Виноградова Михайла Михайловича, головного редактора газети «ЮТ-Вікторія» ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, Міського голови ОСОБА_4, Бахмацької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 про визнання дій протиправними, –

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до відповідачів – Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, Міського голови ОСОБА_4, в якому просить скасувати (або визнати нечинним) в судовому порядку рішення суб’єкта владних повноважень – Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 19.02.2009 року «Про надання статусу «службова» квартирі № АДРЕСА_1; визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень в особі міського голови м. Бахмач ОСОБА_4 за порушення конституційних гарантій недоторканості житла позивачки шляхом видачі розпорядження під № 34 від 24.03.2009 року; постановити окрему Ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення Бахмацького міського олову ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що Виконавчий комітет Бахмацької міської ради Чернігівської області 19.02.2009 року вирішив надати статус «службова» квартирі АДРЕСА_1., при цьому активну участь в обговоренні даного питання приймав безпосередньо міський голова   ОСОБА_4, з подачі якого завчасно був включений в порядок денний засідання міськвиконкому проект рішення «Про надання статусу «службова» квартирі АДРЕСА_1, який проігнорував п. 4 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень», згідно із яким до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Але, станом на 19.02.2009 року дана квартира не могла бути зарахована до числа вільних жилих приміщень, оскільки на цю дату в квартирі ще знаходились на законних підставах особисте майно громадянки ОСОБА_5 та її рідного сина ОСОБА_9 – колишнього квартиронаймача, а також було відсутнє письмове підтвердження громадянки         ОСОБА_5 про добровільне виселення з квартири до 19.02.2009 року, так, як і відсутнє судове рішення про примусове виселення.

 Ухвалою суду відповідно до ст. 52 КАС України в якості співвідповідача було залучено Бахмацьку міську раду Чернігівської області, оскільки судове рішення може вплинути на її права та обов’язки. Ухвалою суду згідно із ст. 53 КАС України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_8, який зареєстрований в квартирі № АДРЕСА_1, оскільки рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси та обов’язки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6, який є одночасно представником позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав з підстав наведених в адміністративному позові, вважає, що квартира № АДРЕСА_1, на час надання їй статусу «службова» вільною не була, інші особи не мали права проникати в житло, у зв’язку із чим конституційне право на житло громадянки ОСОБА_5 було порушено, той факт, що громадянка ОСОБА_5 на час прийняття оскаржуваного рішення в зазначеній квартирі не була зареєстрована не заперечував.

Представник відповідачів – Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, Бахмацької міської ради Чернігівської області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності з діючим законодавством, оскільки громадянка ОСОБА_5 на підставі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.04.2007 року втратила право на користування квартирою № АДРЕСА_1 та була знята з реєстрації, у зв’язку із чим її право на житло не було порушено, а позов задоволенню не підлягає.

Позивачі депутат Бахмацької міської ради Чернігівської області Виноградова М.М., ОСОБА_5 та відповідач Міський голова ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився. Про час та місце його проведення повідомлялися у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з’явилися

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 19.02.2009 року № 53 (а.с. 12) було надано статус «службова» квартирі № АДРЕСА_1.

Станом на 19.02.2009 року позивач ОСОБА_5 в квартирі № АДРЕСА_1 зареєстрована не була, що сторонами не заперечується і не підлягає доказуванню відповідно до ч. 3 ст.72 КАС України.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Згідно із ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній,  цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у  яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів даної Конвенції щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, параграф 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, параграфи 42 та 60 від 22.11.2007р.).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.04.2007 року (справа № 2-235/2007 року) (а.с. 23-24), яке набрало законної сили, громадянку ОСОБА_5 визнано такою, що втратила право на користування житлом – квартирою розташованою АДРЕСА_1. Судом, було встановлено, що ОСОБА_5 на протязі більше року не проживає в зазначеній квартирі.

Відповідно до п. 4 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 (із відповідними змінами) до  числа  службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що він отримав розпорядження від голови Бахмацької міської ради на предмет обстеження квартири № АДРЕСА_1, чи було рішення суду про виселення ОСОБА_5 він не знає.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що станом на 19.02.2010 року квартира № АДРЕСА_1 була вільною.

Таким чином, проаналізувавши в судовому засіданні надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що квартира № АДРЕСА_1 на час надання їй статусу «службова» була вільним жилим приміщенням, оскільки в ній ОСОБА_5 зареєстрованою не була, протягом тривало часу не проживала, у зв’язку із чим в судовому порядку була визнана такою, що втратила право на користування квартирою. Правових підстав на проживання та знаходження в зазначеній квартирі не мала, а наявність лише особистих речей, які вона відмовлялась забрати, не є підставою вважати жиле приміщення зайнятим.

Відповідно до частини першої ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, надані позивачами докази не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_5 проживала в квартирі № АДРЕСА_1 під час надання їй статусу «службова», у зв’язку із чим оскаржуване рішення Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а дії відповідачів не порушують житлові права позивачів, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.17, 18, 69, 71, 72, 86, 160-163, 167 КАС України, п. 4 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 року № 37 (із відповідними змінами), суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову депутата Бахмацької міської ради Чернігівської області Виноградова Михайла Михайловича, головного редактора газети «ЮТ-Вікторія» ОСОБА_6, ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області, Міського голови ОСОБА_4, Бахмацької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160  КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.11.2010 року.

Суддя  Бахмацького районного суду

Чернігівської області                                                                                                                                 П.І. Пархоменко