Справа № 25165\15.2007року

РІШЕННЯ

Іменем   України

21 лютого 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді        Плахотнюк К.Г.

при секретарі            Мащенко С.П.

з участю адвоката     ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київської міської ради про визнання права власнбсті на житловий будинок,

встановив:

02.11.2006 року ОСОБА_1. про визнання права власності на житловий будинок.

Ухвалою суду від 27.11.2006 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Київську міську раду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона успадкувала після смерті матері домоволодіння за адресою - м. АДРЕСА_1, що було зведене її матір'ю ще в 1943 році і мало 69 відсотків фізичного зносу. Відповідно до розпорядження Представника Президента України від 04.07.1995 року їй було дозволено перебудувати отриманий у власність будинок, попередньо виконати та погодити проект в установленому порядку. В подальшому вона збудувала будинок під літерою „А", веранду під літерою „а", веранду під літерою „а1", прибудову під літерою „а2", мансарду під літерою „а3". На зведене нею будівництво отримала технічний паспорт з відміткою „самовільне будівництво", що є перешкодою для отримання свідоцтва про право власності на нього та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності. Просила визнати за нею право власності на самовільно зведений нею будинок та прибудови до нього.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов у повному обсязі.

Представник відповідача Голосіївської районної у м. Києві адміністрації просила відмовити у задоволенні заявленого позову, посилаючись на те, що при зведені спірного будинку позивач не дотрималася вимог щодо складання та затвердження проекту з приводу будівництва будинку, на який просить визнати за нею право власності.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з'явився. До суду надійшло письмове заперечення від представника Київської міської ради з приводу заявленого ОСОБА_1. позову, та прохання розглядати справу за відсутності представника.

З огляду на викладене та з урахуванням думки осіб, що брали участь у судовому розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути заявлені ОСОБА_1. вимоги за відсутності представника Київської міської ради.

Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. отримала у власність в порядку спадкування за заповітом у спадок від ОСОБА_3. житловий будинок за адресою - м. АДРЕСА_1, що належав померлій на праві власності відповідно до свідоцтва виданого виконкомом Московської райради 02.02.1977 року та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації м. Києва 02.03.1977 року за №22440 (а.с. 13,16).

Право власності ОСОБА_1. на домоволодіння за адресою - м. АДРЕСА_1 було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності і 6.04.1990 року за № 22440 (а.с. 15).

Відповідно до розпорядження Представника Президента України   від 04.07.1995,.. року за №284 ОСОБА_1. було дозволено перебудувати існуючий будинок  на АДРЕСА_1, оскільки останній був побудований у   1943  році    та мав 69 відсотків фізичного зносу. Цим же рішенням було   вказано, що     ОСОБА_1. має замовити проект та погодити його в установленому порядку (а.с. 14).

Однак, позивач у справі не виконала розпорядження Представника Президента України   в Харківській   районній державній   адміністрації м. Києва щодо   замовлення

2

проекту з приводу перебудови існуючого будинку та погодження його в установленому порядку.

Разом з тим, судом встановлено, що житловий будинок під літ. „А", веранда під літ. „а", веранда під літ. „а1", прибудова під літ. „а2", мансарда під літ. „а3" в домоволодінні АДРЕСА_1зведені з дотриманням санітарно-епідеміологічних норм та протипожежних правил (а.с.28,29).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до змісту п.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Оскільки, судом встановлено, що позивач у справі отримала в порядку спадкування спірне домоволодіння, що належало на праві власності її покійній матері ОСОБА_3., якою було побудовано будинок у 1943 році на земельній ділянці, що була відведена саме для будівництва будинку. Право власності ОСОБА_3. на домоволодіння за адресою - м. АДРЕСА_1 було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства та отримане у власність позивачем у справі. ОСОБА_1. постійно проживала в зазначеному будинку, тому з урахуванням його фізичного зносу провела його перебудову з дозволу відповідних органів. При проведенні зазначених робіт позивачем було дотримано санітарно-епідеміологічних норм та правил пожежної безпеки. Крім того, позивач у справі отримала технічний паспорт на перебудоване нею домоволодіння.

З огляду на викладене у суду є підстави для висновку, що спірне домоволодіння належить ОСОБА_1. на праві власності, що має бути зареєстровано з дотриманням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ст. 376, ст. 392 ЦК України, Законом України "Про власність", ст.ст. 10,11,60,88,208,213,224 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київської міської ради про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на будинок під літерою „А", веранду під літерою „а", веранду під літерою „а1", прибудову під літерою „а2", мансарду під літерою „а3" в домоволодінні АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом    десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду   подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.