Справа №1-101/07

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року  Котелевський районний суд Полтавської області в складі: 

            головуючого - судді                         Загнійко А.В.,

при секретарі -                                             Балалі Л.В.,

з участю прокурора -                                   Томенка К.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальну справу про обвинувачення        

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця с. Ковалево Котелевського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ :

            ОСОБА_1 30 вересня 2007 року близько 17.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків, завдав потерпілому ОСОБА_2 удар кулаком в область нижньої щелепи праворуч, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я більш як 21 день.  

         У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив, що 30 вересня 2007 року близько 17.00 год. в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, в ході сварки з ОСОБА_2 завдав останньому удар кулаком в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження. Причину сварки пояснити не може, у зв'язку з тим, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному розкаюється. У ході досудового слідства сплатив потерпілому 1,0 тис. грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

         Крім повного визнання підсудним своєї вини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності.

         Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 30 вересня 2007 року її син ОСОБА_2, який є потерпілим по справі, прийшов увечері додому з перебитою нижньою щелепою, пояснивши, що травму йому наніс ОСОБА_1, у зв'язку з чим ОСОБА_2 довелося звернутися за медичною допомогою. Під час лікування ОСОБА_2, підсудний відшкодував усі збитки в розмірі 1,0 тис. грн. Дані кошти вона отримала особисто від матері підсудного, про що написала відповідну розписку. Отримані кошти передала сину ОСОБА_2 для оплати вартості лікування. Потерпілий ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_1 перебувають у дружніх відносинах, не дивлячись на обставини, які виникли між ними 30 вересня 2007 року.

         Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 30 вересня 2007 року перебував разом з потерпілим та підсуднім в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вживали алкогольні напої. Близько 17.00 год. між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 наніс потерпілому удар в обличчя, після чого ОСОБА_2 змушений був піти додому.

            Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №281 від 17-22 жовтня 2007 року встановлені тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_2 у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, які могли утворитися і від однократної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і пальці рук людини, стиснуті в кулак, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я більш, як 21 день (а.с.19).

            Згідно з повідомленням Полтавської обласної клінічної лікарні                                    ім. М.В. Скліфосовського від 26 жовтня 2007 року №2929 потерпілому ОСОБА_2 04 жовтня 2007 року була надана амбулаторна допомога, про що свідчить запис в журналі допомоги амбулаторним хворим за №459 від 04 жовтня 2007 року, з направленням хворого на амбулаторне лікування за місцем проживання (а.с.22).

            Потерпілий ОСОБА_2, який позитивно характеризується за місцем проживання,            16 жовтня 2007 року, на ім'я слідчого Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області подав заяву про відсутність будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_1 у зв'язку із спричиненням йому 30.09.2007 р. тілесних ушкоджень,  оскільки ОСОБА_1 повністю відшкодував заподіяні йому збитки (а.с. 25, 26).

            Про відшкодування на користь ОСОБА_2 завданих злочином збитків свідчить і розписка від 16.10.2007 р. (а.с.74).

Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст. 122 КК України, бо він  умисно завдав середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного, позитивну характеристику за місцем проживання, добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілому (а.с. 26, 44, 74).

Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачене ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Підсудний відповідно до ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості (а.с.40, 41, 50-53). Згідно з медичним висновком про стан здоров'я, працездатність та необхідність застосування примусового лікування від алкоголізму від 09 жовтня 2007 року ОСОБА_1 на день проведення огляду обмежено працездатний, протиалкогольного та протинаркотичного лікування не потребує (а.с.46).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття підсудного, позитивну характеристику за місцем проживання, добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілому, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

По справі цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді  двох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину та зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя