Справа № 2-928/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

05 листопада 2007 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді               Шигірт Ф.С.,

при секретарях                                   Матвейченко Л.В.,Бушуєвій Ю.В.,

за участю позивача                           ОСОБА_1.,

відповідача                                         ОСОБА_2.,   

третьої особи                                     ОСОБА_3.,

представникатретьої особи              ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання, третя особа ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 25.05.2007 року звернулася з позовом до відповідача про стягнення аліментів на її утримання у зв'язку з тим, що вона є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги.

З позовної заяви вбачається що позивачка є людиною похилого віку, є пенсіонеркою, має хроничні захворювання. Розмір пенсії дуже малий і їй не вистачає коштів на оплату комунальних послуг, придбання палива, підтримання будинку в належному стані.

Відповідач працює і має постійний прибуток, розмір якого дозволяє надавати матеріальну допомогу позивачці.

Просила стягнути на її користь з відповідача аліменти в розмірі ј частки всіх доходів відповідача щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з заявою про стягнення аліментів, до зміни матеріального і сімейного положення.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1\4 частки всіх його прибутків щомісяця. Суду вона пояснила, що потреба у стягненні аліментів з відповідача виникла у зв'язку з тим, що вона хвора людина і для лікування витрачає багато коштів. Крім того вимушена сплачувати комунальні послуги і придбати вугілля для опалення будинку. Має двох синів, які матеріально їй не допомогають. Старший син допомогає фізично, тому з нього вона стягувати аліменти не бажає. З чоловіком їй довелось розірвати шлюб з метою стягнення аліментів з відповідача. В період шлюбу він їй матеріально не допомогав.

Відповідач позов визнав в повному обсязі і в суді пояснив, що раніше, до стягнення з нього аліментів на дитину і на дружину, він матеріально допомогав матері. Але коли з нього за рішенням суду стягується Ѕ частка всіх його прибутків на утримання дитини і дружини, в нього не має можливості здійснювати обов'язки з допомоги матері.

Третя особа заперечувала проти задоволення позову і суду пояснила, що з відповідача стягується на її користь Ѕ частка всіх його прибутків: ј на утримання їх дитини, до її повноліття, а ј на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Вважає що позивачка звернулася з позовом з метою подальшого зменьшення частки доходу, що стягується на утримання дитини і дружини в якості аліментів. Позивачка фіктивно розірвала шлюб з чоловіком і їх матеріальний стан задовільний.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення позову. Суду вона пояснила, що позивачка навмисно розірвала шлюб з чоловіком і звернулася до суду з позовом, щоб в подальшому зменьшити розмір стягнення на користь третьої особи. Вважала, що позивачка не потребує матеріальної допомоги, а бажає допомогти синові сплачувати меньший розмір аліментів.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази посправі, судом встановлено, що відповідач є молодшим сином позивачки (а.с.5). Прописаний відповідач разом з позивачкою, має постійний прибуток (а.с.4, 61). У позивачки є старший син. 20.04.2007 року з відповідача за рішенням суду було стягнуто аліменти в розмірі ј частки на утримання дитини і ј частки на утримання дружини (а.с.15). 21.05.2007 року позивачка розірвала шлюб з чоловіком (а.с.6). Позивачка є пенсіонером за віком, має захворювання, у зв'язку з якими несе витрати на лікування (а.с.12, 33, 34-49, 63-71).

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Суд вважає що позивачка не довела в суді потребу в матеріальній допомозі.

Так в суді позивачка пояснила, що вона не бажає стягувати аліменти з свого колишнього чоловіка та старшого сина, бо чоловік сам є інвалідом і скоро може втратити роботу, а старший син має дружину і двох дітей, яких повинен утримувати. Крім того старший син допомогає їй фізично. Шлюб з чоловіком розірвала для стягнення аліментів з відповідача, тому майно вони між собою не ділили. За наданням субсидії вона до УПСЗН не зверталася, бо вважає що допомога з цього не велика, а на оформлення треба витратити велику кількість часу. Відповідач прописаний разом з нею, але комунальні послуги не оплачує. З позовом до відповідача про стягнення витрат на оплату комунальних послуг вона не зверталась, бо йому нема чим їх оплачувати.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_5., він перебував з позивачкою у шлюбі. Тепер шлюб розірвано, але вони разом користуються майном що нажили за час шлюбу. Його доход складає 1500 гривень на місяць. З них 500 гривень пенсія, а інші - заробітна плата. Матеріально він позивачці не допомогає через її поганий характер. Вони з відповідачкою не мають спільного бюджету. Перед розірванням шлюбу він купив автомобіль, яким вони користуються разом з колишньою дружиною та синами. Будинок вони опалюють вугіллям яке прибали минулого року.

До показань свідка ОСОБА_5. та позивачки, про те що вони мають окремий бюджет і ОСОБА_2не допомогає позивачці, суд ставиться критично, бо в судовому засіданні ОСОБА_5. не зміг відповісти скільки коштів він витрачає на комунальні послуги, пояснивши що їх сплачує дружина. Позивачка пояснила, що син на автомобілі чоловіка возе її, коли їй потрібно. Як позивачка, так і її колишній чоловік ОСОБА_5., в суді пояснили що вони разом оплачують комунальні платежі за себе й молодшого сина ОСОБА_2.

З наведеного вбачається, що позивачка добровільно оплачує за відповідача його частку комунальних платежів, і звертається за стягненням з нього аліментів, що також викликає сумнів в наявності потреби отримувати матеріальну допомогу від відповідача.

Таким чином, враховуючи відсутність у позивачки потреби в матеріальній допомозі з боку відповідача, розмір його прибутку, те що він сплачує аліменти на утримання інших осіб, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя