УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "19" жовтня 2010 р. Справа № 15/1095
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Ляхова О.В. - представника за довіреністю № 154 від 28.01.2009р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (с. Волиця Житомирського району)
про передачу в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом вилучення заставленого майна та звернення стягнення на майно в сумі 86002,56 грн. шляхом безпосереднього продажу іншій особі-покупцю
Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 12.10.2010р. оголошувалась перерва до 19.10.2010р.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" звернулось до господарського суду з позовом відповідно до якого просить передати в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль DAF (модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2). В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МІ-57-08 від 10.07.2008 року в сумі 86002,56 грн. звернути стягнення на автомобіль DAF (модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2) шляхом безпосереднього продажу іншій особі-покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2010р. подав уточнену позовну заяву відповідно до якої, просить суд передати в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль DAF (модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2). В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МІ-57-08 від 10.07.2008 року в сумі 85986,61грн. звернути стягнення на автомобіль DAF (модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2) шляхом безпосереднього продажу іншій особі-покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Подані представником позивача уточнення від 12.10.2010р. фактично є заявою про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Відповідач повноважного представника в судове засідання 12.10.2010р. не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №3375895 про вручення 23.09.2010р. уповноваженій особі ТОВ Фірма "ДМ" рекомендованого листа (а.с. 48).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в особі Житомирської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" було укладено кредитний договір № МІ-57-08 (а.с.10-12).
В забезпечення виконання зобов'язань з боку відповідача за вказаним кредитним договором, 10.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в особі Житомирської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" було укладено договір застави майна (а.с. 55-58) за умовами якого, відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки DAF FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
У відповідності з п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (а.с.53), ПАТ КБ "ПриватБанк" є правонаступником прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк". Згідно з новою редакцією Положення про філію “Житомирського регіонального управління" ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 26-34), у зв'язку із зміною типу товариства та найменування банку, Житомирську філію перейменовано на Філію “Житомирське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк".
Пунктом 1.1. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р. передбачено, що у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, банк зобов'язується надати позичальнику кредит у межах суми, зазначеної в п. 1.2 даного договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно із цим договором в повному обсязі.
Сума кредиту: 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, у тому числі в розмірі 34 гривні за кожну послугу реєстрації застави у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, шляхом перерахування коштів згідно реквізитів, вказаних у п. 2.1. ( п. 1.2 кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р.).
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р., термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди - додаток № 1 до даного договору.
Додаток №1 від 11.07.2008р. до кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р. містить графік погашення кредиту, сплати відсотків і винагороди за користування кредитом (а.с.13). Згідно додатку № 1, строк останнього платежу - 08.07.2011р.
Пунктами 2.1.1., 2.1.2. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р., банк зобов'язується відкрити для надання кредиту: позичковий рахунок №20637055901082, особовий рахунок по відсотках №20688055901343, рахунок для сплати винагороди №35781055935137. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок №26002055900786, у межах суми, зазначеної в п. 1.2 даного договору, за умови виконання позичальником зобов'язань передбачених п. 2.2.11 даного договору. Надання частини кредиту у розмірі 34 гривень за кожну послугу здійснити шляхом перерахування коштів на рахунок: 29096829000002 ПриватБанк МФО 305299 з призначенням платежу "Відшкодування затрат по реєстрації обтяження рухомого майна".
Позивач взяті на себе зобов’язання за кредитним договором №МІ-57-08 від 10.07.2008р. виконав належним чином, зокрема надав відповідачу кредитні кошти в сумі 150000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №80711B00F від 11.07.2008р. на суму 34,00грн. (а.с.41), платіжним дорученням №596 від 11.07.2008р. на суму 149966,00грн. (а.с. 42) та випискою по позичковому рахунку №20637055901082 (а.с. 80).
Відповідно до пунктів 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р., позичальник зобов'язується: сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.11., 4.12. цього договору, а також відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що зазначені в додатку № 1 до цього договору. Здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди в дату сплати відповідно до графіка погашення кредиту, що зазначені в додатку № 1 даного договору з урахуванням п. 4.11 даного договору. Повну сплату відсотків і винагороди зробити не пізніше дня фактичного повного погашення кредиту.
Згідно пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р., за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.11. цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений у додатку №1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі: 24 (двадцять чотири)% річних. Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.1. даного договору, здійснюється в дату сплати відсотків (кожного поточного місяця), відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, що наведений у додатку № 1 до даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.
Пунктами 4.3., 4.4. кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р. передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3., 2.3.3., 2.4.1., 4.11. даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 50 (п'ятдесят)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.3. даного договору, здійснюється до 10 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору.
При непогашенні кредиту в термін, встановлений графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 2.3.3., 4.11. цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п. 4.3. даного договору з дня виникнення простроченої заборгованості (п. 4.9 кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р.).
У відповідності до п. 4.10. кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р., нарахування відсотків (у тому числі передбачених п. 4.4.) по кредиту здійснюється на дату сплати відсотків, відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємним додатком до даного договору. При цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з кількості днів у році - 360 днів. День сплати в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Пунктом 2.3.3. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р., сторони, у тому числі погодили, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк, на свій розсуд, має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надання повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, по зобов'язаннях, терміни виконання по яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно дати, вказаної в повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за даним договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2010р. позивачем, у зв'язку з виникненням у відповідача простроченої заборгованості по кредиту в сумі 16068,05грн. та простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 1959,09грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості на протязі тридцяти календарних днів з дня отримання вимоги. При цьому, відповідача попереджено, що у випадку відмови від задоволення вимог Банку, позивач буде здійснювати погашення кредиту в повному обсязі шляхом звернення стягнення на майно (а.с. 74).
Зазначену вимогу відповідачем було отримано 29.04.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням №0062930 (а.с. 75), проте, залишено без відповіді та задоволення.
25.06.2010р. позивачем було повторно вручено представнику відповідача вимогу про погашення заборгованості на протязі трьох календарних днів з дня отримання даного повідомлення (а.с. 17).
Відповідно до письмових пояснень ПАТ КБ "Приватбанк" від 12.10.2010р. (а.с. 72-73), у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором та у зв'язку з непогашенням простроченої заборгованості по кредиту та простроченої заборгованості по відсоткам, про що відповідачу направлялись вимоги, позивачем 16.07.2010р., у відповідності до п. 2.3.3. кредитного договору № МІ-57-08 від 10.07.2008р., загальну суму заборгованості по кредиту було винесено на прострочку.
Таким чином, як вбачається з обґрунтованого розрахунком позивача (а.с.76-77) та наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку ТОВ Фірма "ДМ", станом на 16.07.2010р., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по кредиту в сумі 77537,88грн., заборгованість по відсоткам нарахованим по основному кредиту в сумі 257,79грн. та заборгованість по відсоткам нарахованим по простроченому кредиту в сумі 3554,36грн.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов’язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Пунктом 6.1. кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р. сторони передбачили, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток 1 до договору), а також п.п. 2.2.2., 2.3.1., 2.3.2., 2.4.1., 4.1., 4.2.. 4.3., 4.4. цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення (додаток 1 до даного договору), а також п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.3. даного договору, винагороди передбаченої п.п. 4.5., 4.6., позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.
Згідно пункту 6.6 кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р., при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
Як вбачається з уточнень позовних вимог від 12.10.2010р. позивачем за неналежне виконання ТОВ Фірма"ДМ" зобов'язань за кредитним договором № МІ-57-08 від 10.07.2008р. нараховано 319,08грн. пені, 250,00грн. штрафу (фіксована складова) та 4067,50грн. штрафу (процентна складова).
Перевіривши проведені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту, наведені у розрахунку (а.с. 54, 115-136), господарський суд встановив, що проведені позивачем нарахування пені в сумі 319,08грн. є обґрунтованими.
Щодо правомірності проведених позивачем нарахувань штрафу в сумі 250,00грн. та штрафу в сумі 4067,50грн. нарахованих за порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором більше ніж на 120 днів (довідка а.с. 78-79), то господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, оскільки факт порушення відповідачем грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором №МІ-57-08 від 10.07.2008р. більше ніж на 120 днів, підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, враховуючи, що невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" зобов'язань за кредитним договором №МІ-57-08 від 10.07.2008р. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в сумі 85986,61грн., які складаються з заборгованості по кредиту в сумі 77537,88грн., заборгованості по відсоткам нарахованим по основному кредиту в сумі 257,79грн., заборгованості по відсоткам нарахованим по простроченому кредиту в сумі 3554,36грн., пені в сумі 319,08грн., штрафу в сумі 4317,50грн., правомірні.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись зокрема, заставою, порукою, неустойкою.
Відповідно до п. 1. договору застави автотранспорту від 10.07.2008р., предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань заставодавця перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
Відповідно до п. 2 договору застави автотранспорту від 10.07.2008р., за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань заставодавця, що випливають з кредитного договору від 10 липня 2008 року № МІ-57-08:
- повернення кредиту у сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, у термін до восьмого липня дві тисячі одинадцятого року включно;
- сплати процентів за користування кредитом у розмірі 24 (двадцять чотири)% річних починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, у дату сплати процентів, якою є 10-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту;
- сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 50 (п'ятдесят)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, - у дату сплати процентів, якою є 10-е число кожного поточного місяця. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в цьому пункті, то останньою датою погашення таких процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту;
Максимальний розмір вимог, яка забезпечується заставою за цим договором складає 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок (п. 4 договору застави автотранспорту від 10.07.2008р.).
Пунктом 4 договору застави автотранспорту від 10.07.2008р. визначено, що заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування:
- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави;
- витрат на утримання і збереження предмету застави;
- витрат на страхування предмету застави, якщо витрати на страхування предмету застави зроблені заставодержателем;
- збитків завданих порушенням умов цього договору;
- збитків завданих порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором;
- витрат пов'язаних з реєстрацією предмету застави в Державному реєстрі застав рухомого майна та державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно п. 6. договору застави автотранспорту від 10.07.2008р., в забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, заставодавець надав в заставу наступне майно: автомобіль марки DAF FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Предмет застави знаходиться за адресою: с.Волиця Житомирського району Житомирської області, вул. Чапаєва, № 13.
Термін дії договору - до повного виконання заставодавцем та заставодержателем зобов'язань за кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього (п. 27 договору застави автотранспорту від 10.07.2008р.).
Стаття 1 Закону України “Про заставу” визначає, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами ).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”).
Відповідно до п.17.10 договору застави у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави позивачеві в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами.
Позивач має право одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця (право вищого пріоритету). Звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадках порушення заставодавцем якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору №МІ-57-08 від 10.07.2008р. (п.п. 15.1., 15.8.3. договору застави автотранспорту від 10.07.2008р.).
Частиною 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.
Відповідно до ч.1 ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003р. №1255-ІV, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 того ж Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача.
Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав обов'язок по передачі у заклад позивачеві предмету застави (передбачений п.17.10 договору застави), позовні вимоги в частині передачі предмета застави за договором застави автотранспорту від 10.07.2008р. у заклад та звернення стягнення на заставлене майно за договором застави автотранспорту від 10.07.2008р. є правомірними та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, ідентифікаційний код 26192037) шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (12446, Житомирська область, Житомирський район, с.Волиця, вул. Чапаєва, 13, ідентифікаційний код 13565761) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль марки DAF модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, номер кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
3. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МІ-57-08 від 10.07.2008 року в сумі 85986,61 грн. звернути стягнення на автомобіль марки DAF модель: FTG 85 CF, рік випуску: 1999, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" та знаходиться за адресою: с.Волиця Житомирського району Житомирської області, вул. Чапаєва, №13, та провести Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" реалізацію предмета застави шляхом продажу вказаного майна (на підставі договору застави автотранспорту від 10.07.2008р. - зареєстрованого в реєстрі за № 12615) Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" з укладенням від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (12446, Житомирська область, Житомирський район, с.Волиця, вул. Чапаєва, 13, ідентифікаційний код 13565761) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (12446, Житомирська область, Житомирський район, с.Волиця, вул. Чапаєва, 13, ідентифікаційний код 13565761)
на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, ідентифікаційний код 26192037)
- 859,86 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано "29" жовтня 2010 року.
Віддрукувати:
1 – до справи,
2 – позивачу,
3 – відповідачу (рек. з повідомл.)