Судове рішення #122620
15/156-06-4310А

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" вересня 2006 р.

Справа № 15/156-06-4310А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Бандури Л.І.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на постанову господарського суду Одеської області

від 10.07.2006р.

у справі № 15/156-06-4310А

за позовом ВАТ „Одеський коровай”

до відповідача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень


встановив:

ВАТ „Одеський коровай” звернулось з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області № 0001581310/0 від 22.07.2005р. та № 0001581310/1 від 26.09.2005р.

Постановою господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. у справі № 15/156-06-4310А (суддя Петров В.С.) позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області № 0001581310/0 від 22.07.2005р. та № 0001581310/1 від 26.09.2005р. визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та винести нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає постанову суду обґрунтованою і просить залишити її без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції є такою, що ґрунтується на всебічному, повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та належній оцінці всіх доказів, виходячи з наступного.

Відкрите Акціонерне товариство „Одеський коровай” зареєстровано Виконкомом Приморської районної ради народних депутатів 05.08.1997р. за №756, неодноразово перереєстровано, зокрема, 09.06.2003р. за №26303175ю0010082, взято на податковий облік до ДПІ у м. Одесі з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за ВПП 04.07.2000р. за №17.

ВАТ „Одеський коровай” має колективну форму власності. Одним із засновників (учасників, акціонерів) ВАТ „Одеський коровай” є Фонд Державного Майна України, частка якого у статутному фонді товариства складає 5,85%.

СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ „Одеський коровай” з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства та правильності нарахування та сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій) у статутному фонді ВАТ „Одеський коровай” за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р. І в 1 кварталі 2005р., про що складено Акт № 642/13-31.2/00376886/9 від 21.07.2005р., в якому вказано, що документальною перевіркою встановлено, що в результаті порушень вимог ст.72 Закону України від 27.11.2003р. №1344-ІV „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 65 Закону України від 23.12.2004р. № 2285 „Про Державний бюджет України на 2005 рік” ВАТ „Одеський коровай” не нарахована та не сплачена до Державного бюджету України частина чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р. в сумі 62,4 тис. грн. та 1 кварталі 2005р. в сумі 21,12 тис. грн.

На підставі цього Акту СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001581310/0 від 22.07.2005р., в якому згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, ст.72 Закону України від 27.11.2003р. №1344-ІV „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та згідно ст. 65 Закону України від 23.12.2004р. № 2285 „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ визначено ВАТ „Одеський коровай” суму податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку в загальній сумі 113234 грн., у т.ч. за основним платежем 83520 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29714 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене у адміністративному порядку. Рішеннями СДПІ про результати розгляду первинної скарги від 26.09.2005р. № 15438/10/13.1/443 та рішенням ДПА в Одеській області скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001581310/1 від 26.09.2005р. .

СДПІ обґрунтовує свої доводи тим, що частка в статутному фонді позивача, яка належить державі в особі Фонду державного майна становить 5,85%. Згідно даних звітів про фінансові результати позивача за 2004р. та за І квартал 2005р. частка чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій) у статутному фонді підприємства становить: за ІІ квартал 2004р. у сумі 17,7 тис.грн. (2015,1 тис.грн. х 5,85%  х 15%); за ІІІ квартал 2004р. у сумі 32,3 тис.грн. (3683,5 тис.грн. х 5,85%  х 15%); за ІV квартал 2004р. у сумі 12,4 тис.грн. (1415,7 тис.грн. х 5,85%  х 15%); за І квартал 2005р. у сумі 21,12 тис.грн. (2402,6 тис.грн. х 5,85%  х (січень, лютий - 15%, березень –30%), виходячи з такого.

Стаття 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003р. №1344-ІV зазначає, що господарські організації, а саме: акціонерні, холдінгові, лізингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003р. та щоквартальної фінансової діяльності у 2004р. до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Відповідно до «Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р.», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. № 405, проводяться відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р. Згідно із п.2 Порядку відрахування частини чистого прибутку (доходу) проводяться господарськими товариствами та іншими суб’єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), у розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

Крім того, статтею 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” (статтею 63 в редакції Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285) встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

На виконання вказаної статті Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. № 50, якою затверджено Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Відповідно до вищевказаного Порядку, господарські організації (крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи) здійснюють відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до ст.72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Посилаючись на вищевикладене, СДПІ вважає, що в порушення вимог зазначених правових норм, ВАТ „Одеський коровай” не проводяться відрахування частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій) у статутному фонді підприємства за фінансово-господарської діяльності у 2004 році у сумі 62,4 тис. грн. та у І кварталі 2005р. у сумі 21,12 тис. грн. При цьому, вищезазначені статті Законів України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” та «Про Державний бюджет України на 2005 рік»носять імперативний характер і не ставить обов’язків виплати частини чистого прибутку в залежності від наявності чи відсутності рішення загальних зборів акціонерного товариства про порядок розподілу прибутку за підсумками фінансового року.

Суд першої інстанції не погодився з доводами СДПІ і задовольнив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

У відповідності зі ст.67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Порядок введення всіх видів податків і зборів, інших обов’язкових платежів в бюджети і державні цільові фонди встановлює Закон України „Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991р., в якому зазначено, що будь-які податки і збори (обов’язкові платежі), які вводяться законами України, повинні бути включені в цей Закон. Всі інші закони України про оподаткування повинні відповідати принципам, викладеним в цьому Законі.

Перелік видів податків і зборів наводиться у вищезазначеному Законі і в їх переліку відсутні такі податки (збори, обов’язкові платежі) як „частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету”, або „дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності”.

Враховуючи вищевикладене, суд обґрунтовано дійшов висновку, що частина чистого прибутку, яку повинні сплачувати до загального фонду Державного бюджету України акціонерні, холдінгові, лізингові компанії та інші суб’єкти господарювання відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді, не входить до системи оподаткування України та відповідно не є податком (збором, обов’язковим платежем), тобто зазначені платежі відносяться до податкових надходжень у розумінні ст.9 Бюджетного Кодексу України та не мають податкового режима справляння.

Як вбачається із матеріалів справи, одним із засновників ВАТ „Одеський коровай” є Фонд державного майна України, частка якого складає 5,85%. Корпоративними правами держави є право держави, частка якого визначається в статутному фонді господарського товариства, що включає право на управління цим товариством, отримання певної частки його прибутку (дивідендів), активів у разі ліквідації, а також інші права, передбачені законом та установчими документами. Корпоративні права держави поділяються на такі, що забезпечують контроль держави щодо діяльності господарських товариств над прийняттям рішень (більш, ніж 50 відсотків акцій), і такі, що неповною мірою забезпечують здійснення контролю.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративним правом держави” від 11.02.2004р. №115 суб’єкти управління корпоративними правами держави є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, органи виконавчої влади, уповноважені Кабінету Міністрів України, які забезпечують провадження діяльності господарськими товариствами відповідно до корпоративно-дивідендної політики держави.

Затвердження порядку розподілу прибутку, строків та порядку виплати частини прибутку (дивідендів) в акціонерних товариствах належить до виключної компетенції зборів акціонерів, які відповідно до чинного законодавства (Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991р. №1201-ХІІ та Закон України „Про господарські товариства”) виплачують дивіденди один раз за підсумками року і немає жодних підстав вимагати від суб’єктів господарювання, частки статутних фондів яких належать державі, щоквартального проведення зборів учасників для вирішення питання відносно нарахування дивідендів, так як відповідно до Конституції України Держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності і господарювання. Всі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Тому суд правильно вказав, що позиція представників податкових органів відносно того, що платіж, вказаний в ст.72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004р.” та ст.65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005р.” для акціонерних компаній і інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать долі (акції, паї) є обов’язковим платежем, це означає, що в цій частині Закон про Держбюджет порушує Конституцію України, оскільки порушує права, гарантовані Конституцією.          

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, правова позиція сторін по справі свідчить про неоднозначне тлумачення прав та обов’язків платників податків та контролюючих органів, тому згідно з нормами п.п.4.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181 у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого, є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.    


Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:


Постанову господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. у справі № 15/156-06-4310А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.


Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.  


Головуючий суддя                                                                       Л.І. Бойко



Судді :                                                                                          Л.І. Бандура



                                                                                                         Т.А. Величко

                                                                                           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація