Судове рішення #12261229


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №2а-7064/09/0670                                            Головуючий у 1- й інстанції Ракалович В.М.

Суддя - доповідач:  Кучма А.Ю.

                                                                                                    


У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2010 р.          м. Київ

                   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                   Головуючого-судді:                                       Кучми А.Ю.

                                         суддів:                                        Бєлової Л.В., Данилової М.В.,

                            при секретарі:             Козловій І.І.                         

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобильський дзвін», директора Виробничо-комерційної фірми «Зевс»Ковальчука Сергія Володимировича на ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 у справі за адміністративним позовом Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобильський дзвін», директора Виробничо-комерційної фірми «Зевс»Ковальчука Сергія Володимировича до Президента України, Прокуратури Житомирської області, Прокурора Житомирської області Гордецького О.С., Заступника прокурора Житомирської області Багрича Є.Л. про визнання дій та бездіяльності протиправними, -

                                                            В С Т А Н О В И Л А:

19.10.2009 Ковальчук С.В. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Президента України, Прокуратури Житомирської області, Прокурора Житомирської області Гордецького О.С. про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Ковальчук С.В. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу судді від 19.10.2009, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, позивач також просить поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що отримав копію оскаржуваної ухвали судді лише 09.11.2009.

        Відповідно до ч. 1 ст. 186  КАС України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі (в редакції чинній на момент винесення судового рішення).

Частиною 4 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (в редакції чинній на момент винесення судового рішення).   

Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

          З матеріалів справи, встановлено що 19.10.2009 суддею Житомирського окружного адміністративного суду було прийнято оскаржувану ухвалу судді без участі сторін.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 167 КАС України, копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.

Будь-які докази про направлення Житомирським окружним адміністративним судом копії оскаржуваного судового рішення відсутні.

Заяву про апеляційне оскарження на ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009, згідно з штемпелем на конверті позивачем подано 13.11.2009, а апеляційну скаргу –22.11.2009.

З апеляційної скарги вбачається, що оскаржувану ухвалу судді позивач отримав 09.11.2009.

Оскільки оскаржувану ухвалу судді було постановлено у відсутності позивача, то строк подання позивачем апеляційної скарги обчислюється з наступного дня після отримання ним копії зазначеної ухвали судді, тобто з 09.11.2009.

Колегія суддів приходить до висновку, що строк подання апеляційної скарги позивач не пропустив.

Враховуючи, що позивач отримав копію оскаржуваної ухвали судді із запізненням, справа в суді першої інстанції розглянута у відсутності позивача, колегія суддів приходить висновку, що строк апеляційного оскарження оскаржуваної ухвали судді заявником непропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд  під  час  судового  розгляду  адміністративної справи здійснює  повне  фіксування  судового   засідання   за   допомогою звукозаписувального  технічного  засобу.  У  разі  неявки у судове засідання   всіх  осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  чи  якщо відповідно  до  положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за  відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді  справи  в  порядку  письмового  провадження), фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала –скасуванню, а справа направленню справи для продовження розгляду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом, участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою, ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви позивача без руху, суддя суду першої інстанції виходив з того, що вказана позовна заява не відповідає вимогам передбачених ст. 106 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 106 КАС України визначені вимоги, які зазначаються в позовній заяві в адміністративній справі.

Пунктом 1 ст. 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, котра звернулася з позовною заявою.

 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до виконання цього положення Закону. Виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов’язок з повідомленням про це осіб, які беруть участь у справі. Зокрема не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі такі недоліки, які вказані в ухвалі від 01.19.2009.

В ухвалі від 19.10.2009 суддя не зазначає в чому конкретно порушено вимоги ст. 106 КАС України. Колегія суддів вважає, що зазначені в позовній заяві позовні вимоги є достатньо зрозумілі, обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.69 КАС України суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про залишення позовної заяви без руху.

Допущене суддею суду першої інстанції порушення вимог чинного процесуального законодавства є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу судді Бершадського районного суду Вінницької області від 28.09.2010 –скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 108, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

                                                                  У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобильський дзвін», директора Виробничо-комерційної фірми «Зевс»Ковальчука Сергія Володимировича –задовольнити.

Ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 –скасувати.

Справу за позовом Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобильський дзвін», директора Виробничо-комерційної фірми «Зевс»Ковальчука Сергія Володимировича до Президента України, Прокуратури Житомирської області, Прокурора Житомирської області Гордецького О.С., Заступника прокурора Житомирської області Багрича Є.Л. про визнання дій та бездіяльності протиправними направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

 Головуючий-суддя:                                                                                    А.Ю. Кучма

                      Судді:                                                                                   Л.В. Бєлова

                                       

                                                                                                                    М.В. Данилова











Повний текст виготовлено 06 грудня 2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація