КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-429/06
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Сабадін О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ОСОБА_5 на Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачами подано апеляційну скаргу, в якій вони просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, одним з Відповідачів є суб’єкт підприємницької діяльності, який не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто не є суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначений суб’єкт господарської діяльності не може бути відповідачем в адміністративній справі, тому як відповідно до частини третьої ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, в зв’язку з чим суд першої інстанції мав в частині позовних вимог до неналежного Відповідача закрити провадження у справі відповідно до п. 1 частини першої ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України та вирішити питання згідно із частиною другою ст. 53 цього Кодексу відповідно до якої, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Крім того, частину позовних вимог заявлено до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».
Відповідно до частини першої ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, вимог якої судом першої інстанції не виконано.
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.п. 1, 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 6 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, тому апеляційна скарга задовольняється частково, а Постанова суду першої інстанції скасовується з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято 21 грудня 2006 року, проте з 30 липня 2007 року розпочато процесуальну діяльність Окружним адміністративним судом м. Києва, який відповідно до частини другої ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядати дану адміністративну справу.
Керуючись частиною сьомою ст. 9, п. 6 ст. 198, ст. ст. 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково, Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року скасувати і направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу складено у повному обсязі 26.11.2010 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.