КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1591/08/2370                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Новікова Т.В.

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                       Зайця В.С.,

                  Суддів:                                                  Бараненка І.І.,

                                                                                             Борисюк Л.П.,

        при секретарі:                                                   Казачук І.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління  Пенсійного фонду України м. Сміла Черкаської області  на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління  Пенсійного фонду України м. Сміла Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України м. Сміла Черкаської області.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Сміла  Черкаської області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_3 та підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09.07.2007р.), за період 2007року, починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року  та  за  півріччя 2008 року починаючи з 22.05.2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказану постанову суду управління  Пенсійного фонду України м. Сміла Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій посилалося на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнавались некоституційними деякі статті та положення відповідних Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік»і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема такими, що не відповідають Конституції України визнавались ті норми, якими скасовувалось або змінювалось положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», в своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається. Суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30% надбавки до пенсії позивача як дитині війни підлягають задоволенню частково за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року за  півріччя 2008 року починаючи з 22.05.2008 року.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Отже за 2008 рік позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Щодо частини позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, то колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В запереченнях на позов відповідач наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачених положеннями ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки позивач з даним позовом звернувся в листопаді 2008 року, поважних причин пропуску строку не вказав, то висновки суду першої інстанції щодо можливості задовольнити позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.10.2007 року, колегією суддів визнаються такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сміла  Черкаської області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_3 та підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 09.07.2007р.), за період 2007 року, починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року  та  за  півріччя 2008 року починаючи з 22.05.2008 року слід скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача за період з 09.07.2007 року по 31.10.2007 року скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне  з’ясування судом обставин,  що мають значення для справи; недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року в частині задоволення позовних вимог позивача за період з 09.07.2007 року по 31.10.2007 року скасувати та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В частині задоволення позовних вимог постанову змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                               _____________________В.С. Заяць

                   Судді:                                              _____________________ І.І. Бараненко

                                                                                         _____________________ Л.П. Борисюк