Справа №22ц-6336/10 Суддя першої інстанції Олефір М.В.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,ПриватБанк" (далі - ,,ПриватБанк") на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2010 р. у справі за позовом ,,ПриватБанку" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И Л А:
14 жовтня 2009 р. ,,ПриватБанк" подав у суд позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави.
Позивач вказував, що 4 квітня 2008 р. між сторонами був укладений кредитно-заставний договір, за яким банк надав відповідачу 76192 грн. кредитних коштів для придбання автомобіля під 9,6 % річних строком на 7 років. Повернення кредиту та процентів позичальник зобов'язався провадити щомісячними платежами відповідно до умов договору до 3 квітня 2015 р.
За цим же договором, для забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідач передав у заставу банку свій автомобіль ,,Chevrolet Aveo", 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.
Крім того, 4 лютого 2009 р. між позивачем і ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким останній солідарно з ОСОБА_1 відповідає за повне та своєчасне виконання зобов’язань по вказаному кредитному договору.
В уточненому позові позивач, посилаючись на те, що станом на 2 березня 2010 р. позичальник має 65045 грн. 32 коп. заборгованості по вказаному кредитному договору, просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість по кредитному договору, передати указаний автомобіль у заклад банку та звернути на нього стягнення, шляхом надання банку права продажу вказаного автомобіля іншій особі.
Ухвалою місцевого суду від 28 грудня 2009 р. до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2010 р. у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив указане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів указаної кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави
Так, з матеріалів справи вбачається, що 4 квітня 2008 р. між сторонами був укладений кредитно-заставний договір, за яким банк надав ОСОБА_1 76192 грн. кредитних коштів для придбання автомобіля під 9,6 % річних строком на 7 років. Повернення кредиту та процентів позичальник зобов'язався провадити щомісячними платежами відповідно до умов договору.
За цим же договором, для забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідач передав у заставу банку свій автомобіль ,,Chevrolet Aveo", 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.
Крім того, 4 лютого 2009 р. між позивачем і ОСОБА_2. був укладений договір поруки, за яким останній солідарно з ОСОБА_1 відповідає за повне виконання зобов’язань по вказаному кредитному договору.
8 січня 2009 р. позивач направив позичальнику повідомлення про підвищення в односторонньому порядку процентної ставки за вказаним кредитним договором. Попередивши, зокрема, що починаючи з 1 лютого 2009 р. відсоткова ставка складатиме 21% на рік. При цьому, в разі погашення в строк до 1 лютого 2009 р. суми заборгованості за тілом кредиту: - у розмірі 21000 грн., відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до рівня 16.08% річних; - у розмірі 35000 грн.., відсоткова ставка за кредитним договором не змінюється та залишається на поточному рівні – 9,59999999999999996%.
Внаслідок таких односторонніх дій банку по підвищенню процентної ставки і утворилась зазначена заборгованість по кредитному договору.
Разом з тим, враховуючи скрутне фінансове становище громадян України в період економічної кризи, з метою забезпечення дотримання прав громадян у відносинах із фінансовими установами та з метою недопущення зловживань з боку фінансових установ, 21 січня 2010 р. Верховна Рада України ухвалила Закон ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором" (далі – Закон №1822-VI).
Законом №1822-VI внесено зміни до ст. 1056-1 ЦК України та ст. 6 Закону України ,,Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" про те, що тепер фінансовим установам, в тому числі банкам, забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.
У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону №1822-VI зазначено, що він набирає чинності з дня його опублікування, а його положення застосовуються до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання ним чинності.
Закон №1822-VI був підписаний Президентом України 4 лютого 2010 р., набрав чинності 10 лютого 2010 р. (газета ,,Голос України" №23), має зворотну дію у часі, а тому повинен застосовуватись і до кредитного договору, який укладений сторонами 4 квітня 2008 р. і продовжує діяти.
Таким чином, виходячи з вимог Закону №1822-VI, збільшення ,,ПриватБанком" в односторонньому порядку процентної ставки по зазначеному кредитному договору, коли відповідачі проти цього заперечують, є протиправним і нікчемним.
Крім того, з виписки по розрахунковому рахунку ОСОБА_1 станом на 21 жовтня 2010 р. вбачається, що ОСОБА_2. виконує свої обов’язки поручителя позичальника і регулярно (по кілька раз на місяць) провадить погашення кредиту.
Правильно встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, місцевий суд ухвалив обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи апелянта щодо порушення права на звернення до суду є безпідставними, так як дане рішення не є перешкодою для пред'явлення майбутньому позову про звернення стягнення на предмет застави з інших підстав.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням вимог матеріального і процесуального права. В зв'язку з чим, апеляційна скарга в силу ч. 2 ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 311- 315ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,ПриватБанк" відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: