ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"07" вересня 2006 р. | Справа № 15/99-06-3023 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.07.2006 р.
від позивача: Розенбойм Ю.О., довіреність б/н від 11.01.2006р;
від відповідачів: Управління Одеської обласної ради з майнових відносин –Добровольський О.В., довіреність №7 від 15.06.2006р.;
ТОВ „Будсервіс” –Козирський Є.С., довіреність б/н від 18.05.2004р.;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.08.2006 р.
від позивача: Розенбойм Ю.О., довіреність б/н від 11.01.2006р;
від відповідачів: Управління Одеської обласної ради з майнових відносин –Добровольський О.В., довіреність №7 від 15.06.2006р.;
ТОВ „Будсервіс” –Козирський Є.С., довіреність б/н від 18.05.2004р.;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.09.2006р.
від позивача: Розенбойм Ю.О., довіреність б/н від 11.01.2006р;
від відповідачів: Управління Одеської обласної ради з майнових відносин –Добровольський О.В., довіреність №7 від 15.06.2006р.;
ТОВ „Будсервіс” –Козирський Є.С., довіреність б/н від 18.05.2004р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Виробничо-комерційного підприємства „Трикотажник” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення господарського суду Одеської області
від 05.06.2006р.
у справі №15/99-06-3023
за позовом Виробничо-комерційного підприємства „Трикотажник” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до 1) Управління з майнових відносин Одеської обласної ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсервіс”
про визнання договору оренди недійсним, визнання першочергового права на укладення договору, зобов’язання укласти договір
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.07.2006р. оголошено перерву до 08.08.2006р., відкладено на 07.09.2006р..
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2006р. по справі №15/99-06-3023 (суддя Петров В.С.) відмовлено у задоволенні позову ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ до Управління з майнових відносин Одеської обласної ради та ТОВ „Будсервіс” про визнання договору оренди недійсним, визнання першочергового права на укладення договору, зобов’язання укласти договір, з тих підстав, що: 1) майно, яке придбало чи отримало підприємство, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст. області, вказане майно не може бути предметом оренди, безоплатного користування, застави, внеском до статутного фонду інших юридичних осіб та не може бути продано, передано, або відчужено будь-яким чином без згоди власника –Одеської обласної ради, яка розпорядилася належним їй майном шляхом прийняття відповідного рішення про виділення будинку, в якому знаходяться спірні приміщення зі складу цілісного майнового комплексу фабрики „Ремвзуття”, з моменту прийняття такого рішення директор фабрики „Ремвзуття” не мав повноважень щодо розпорядження даним майном, в той час як підписання додаткової угоди №2 є дією щодо розпорядження майном всупереч волевиявленню власника цього майна; 2) погодження з боку управління майнових відносин Одеської обласної ради додаткової угоди №2 від 21.07.2003р. до договору оренди від 01.01.2000р. про пролонгацію строку дії договору оренди спричинило ненадходження орендних платежів до обласного бюджету, що суперечить положенням рішення Одеської обласної ради №139ХХІV від 24.04.2003р., тобто суперечить волевиявленню власника майна –Одеської обласної ради, до того ж, безпосередньо управління обласної ради з майнових відносин та приватизації договорів з ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ не укладало та їх не пролонгувало; 3) оскільки факт помилковості укладення договору оренди позивачем не доведено, підстав для визнання договору оренди недійсним, визнання першочергового права на укладення договору та зобов’язання укласти договір –господарський суд не вбачає.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д звернулося ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2006р. по справі №15/99-06-3023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, мотивуючи це тим, що: 1) на момент укладання оспорюваного договору від 29.12.2003р. між Управлінням Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ „Будсервіс” частина приміщень, що надавалася ним в оренду, вже була орендована, при цьому первісний договір оренди і додаткові узгодження до нього не були розірвані, або визнані недійсними, отже укладання оспорюваного договору між відповідачами порушує вимоги ст. 28 Закону України „Про оренду державного або комунального майна”, а саме права орендаря на орендоване майно; 2) порушення чинного законодавства з боку Управління Одеської обласної ради свідчить про помилковість дій відповідача, оскільки він не мав права здавати в оренду приміщення, які вже перебували в оренді, наявність помилки визнана самим Управлінням з майнових відносин Одеської обласної ради; 3) необґрунтованою є також незгода суду з правомірністю застосування ст. 229 Цивільного кодексу України, так як право на оспорювання договору від 29.12.2003р., укладеного під впливом помилки, виникло після його укладання та продовжує існувати на теперішній час; 4) безпідставним є проведення судом аналізу відповідності законодавству положень додаткової угоди №2 від 21.07.2003р., яка не оскаржувалась сторонами по справі; 5) крім того лише після підписання 01.10.2003р. акту прийому-передачі, що виконав функцію розподільного балансу, зафіксувавши зняття будівлі з балансу фабрики „Ремвзуття”, можна говорити про виділення спірних приміщень, цей факт визнається й самим власником майна в особі управління; 6)спірні приміщення знаходились на балансі фабрики „Ремвзуття” до 01.10.2003р., а отже укладання 21.07.2003р. додаткової угоди №2 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2000р. про продовження строку дії останнього до 21.07.2006р. повністю відповідає законодавству України та погодження вказаної додаткової угоди начальником управління 21.07.2003р. є цілком законним та зроблено в межах його повноважень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
01.01.2000р. між Фабрикою „Ремвзуття” (орендодавець) та Виробничо-комерційним підприємством „Трикотажник” у вигляді ТОВ (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення, згідно умов якого Фабрика „Ремвзуття” передала, а ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ прийняло в строкове платне користування нежиле приміщення на 4-му поверсі загальною площею 449 м2, яке знаходиться за адресою: вул. Балківська, 42а, вартість якого становила 283332,50 грн. з метою розташування майстерні побутового обслуговування.
Додатковими угодами до договору оренди нежилого приміщення від 01.01.2000р., сторони внесли зміни до договору щодо: розміру орендної плати, яка встановлювалась 842,90 грн.; орендна плата, сплачена несвоєчасно або не у повному обсязі, сплачується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у період, за який сплачується пеня; та дію договору продовжено до 31.12.2003р.
Рішенням Одеської обласної ради № 139-ХХІV від 24.04.2003 р. „Про виділення зі складу цілісного майнового комплексу фабрики „Ремвзуття” багатоповерхової будівлі”, з метою забезпечення додаткових надходжень до обласного бюджету та підвищення ефективності використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, виділено зі складу цілісного майнового комплексу фабрики „Ремвзуття” багатоповерхову будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42а; доручено управлінню обласної ради з питань використання майна та приватизації у місячний термін забезпечити виділення за розподільчим балансом зазначеної будівлі, надати в оренду вищевказану будівлю з надходженням орендної плати безпосередньо до обласного бюджету.
21.07.2003р. фабрика „Ревзуття” та ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ уклали додаткову угоду № 2 до договору оренди від 01.01.2000 р., якою продовжили дію договору оренди на термін з 21.07.2003р. по 21.07.2006р.. Договір оренди вважався продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором. Всі додаткові угоди, які раніше були укладені до договору оренди продовжували свою дію у повному обсязі.
Зазначену угоду погоджено начальником Управління обласної ради з питань використання майна та приватизації.
29.12.2003 р. на виконання Рішення Одеської обласної ради № 139-ХХІV від 24.04.2003 р. „Про виділення зі складу цілісного майнового комплексу фабрики „Ремвзуття” між Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будсервіс” укладено договір оренди майна, за умовами якого Управління обласної ради з питань використання майна та приватизації зобов’язувалось передати, а ТОВ „Будсервіс” зобов’язувалось прийняти у строкове платне користування 2-й, 3-й, 4-й та 5-й поверхи будівлі та ліфт пасажирський 500, балансоутримувачем якого є Управління, та яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42а, з метою проведення підприємницької діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг.
23.03.2006р. до господарського суду Одеської області звернулося ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ з позовною заявою до Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради та ТОВ „Будсервіс” про визнання договору укладеним під впливом помилки, визнання першочергового права оренди та зобов’язання укласти договір оренди.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2006р. по справі №15/99-06-3023 відмовлено в задоволенні позову ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ з позовною заявою до Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради та ТОВ „Будсервіс” про визнання договору укладеним під впливом помилки, визнання першочергового права оренди та зобов’язання укласти договір оренди з підстав, вказаних у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВКП „Трикотажник” у вигляді ТОВ, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін огляду на наступне.
Головним та принциповим для правильного вирішення даного спору є те, що ч. 1 ст. 229 ЦК України, на підставі якої позивачем пред’явлений позов до господарського суду, передбачено: „ якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ”.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28 квітня 1978 № 3 з відповідними змінами та доповненнями встановлено, що угода може бути визнана судом недійсною, як укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, тільки за позовом сторони (громадянина чи організації), що діяла під впливом помилки.
Оскільки, ні Управління, ні ТОВ, що є сторонами спірного договору оренди від 29.12.2003 р. з позовом про визнання даного договору недійсним внаслідок вчинення угоди під впливом помилки до суду не зверталися, то підстави для задоволення таких позовних вимог позивача –відсутні, відповідно до вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України та ст. 56 ЦК УРСР і ст. 229 ЦК України, оскільки останній не є стороною договору, що діяла під впливом помилки.
Так як, решта заявлених позовних вимог є похідними від первісної (про визнання угоди недійсною), то відсутні правові підстави і для їх задоволення, внаслідок чого апеляційна скарга задоволена бути не може.
Таким чином, з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101–103, 105 ГПК України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2006р. по справі №15/99-06-3023 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк