У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 30 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працювала на посаді інженера – конструктора другої категорії відділу Головного технолога товариства. У травні 2009 року позивачка була звільнена з роботи, про що дізналась у серпні 2009 року. Відповідач не попереджав її за два місяці про майбутнє звільнення, не запропонував нової роботи та не врахував переваги перед іншими працівниками. Також не було згоди профспілки на звільнення позивачки. Враховуючи вказані обставини, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.      

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2010 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді інженера – конструктора другої категорії ТОВ «Львівські автобусні заводи» з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 8 542 грн. 16 коп. Зобов’язано ТОВ «Львівські автобусні заводи» належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_2, привівши її записи у відповідності до норм трудового законодавства. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 30 вересня 2010 року змінено рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2010 року шляхом зазначення в резолютивні частині, що стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу підлягає сума 18 830 грн. 24 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 – позивачка у справі порушує питання про зміну ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про повне задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.    

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження  в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 30 вересня 2010 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:       М.П. Пшонка