Справа № 2-1242/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 листопада 2010 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Короїд Ю.М.,
при секретарі Божок А.О.
за участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовною заявою про стягнення коштів за виконання умов договору про представництво інтересів відповідача в сумі 4205,36 гривень та моральної шкоди в сумі 1000 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він на підставі довіреності представляв інтереси відповідача в судових та інших установах. 23 березня 2010 року між ним та відповідачем укладено договір не представництво. Позивачем було виконано умови договору, однак відповідачем не сплачено за представництво в повному обсязі, чим заподіяно моральну шкоду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач дійсно представляв її інтереси в судових засіданнях, однак вона оплати ці послуги в повному обсязі, в тому числі останній раз вона сплатила 4500 гривень та перед кожним засіданням сплачувала позивачу кошти на проїзд.
В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.
3 грудня 2008 року довіреністю ОСОБА_2 уповноважено ОСОБА_1 бути її представником в усіх органах, установах, організаціях. Дана довіреність видана строком на 2 роки та посвідчена приватним нотаріусом.
23 березня між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір на представництво, згідно п.2 якого виконавець зобов’язується здійснювати представництво інтересів довірителя в судах загальної юрисдикції, в тому числі апеляційної та касаційної інстанції.
20 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено акт приймання документів та виконаних робіт за договором на представництво від 23.03.2010 року. Згідно даного акту всі обов’язки за даним договором виконані в повному обсязі.
Згідно розрахунку боргу сума боргу складає 8705,36 копійок. 1 жовтня 2010 року в рахунок виконання договору на представництво ОСОБА_2 сплачено 4500 гривень, залишок боргу складає 4205,36 грн.
Відповідно до журналів судових засідань 12та 30 березня 2010 року ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях Козелецького районного суду. 28 травня та 8 червня 2010 року ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях апеляційного суду Чернігівської області.
Згідно квитанцій ОСОБА_2 сплачено 170,50 копійок судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до заяви на переказ рахунку від 1 лютого 2010 року ОСОБА_2 сплачено за проведення судової експертизи 3441,60 грн.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобо в”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Позивачі в позовній заяві ставлять вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, які ним не сплачені на підставі договору про представництво, в тому числі за проведення судової експертизи, сплачені суми судового збору та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, представництво в суді першої та апеляційної інстанції, при проведенні експертизи та при виконавчому провадженні .
Відповідно до положень ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно ст.244,245 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Статтею 1002 ЦК України передбачено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Згідно позовних вимог позивач просить стягнути суму заборгованості за договором представництва від 23 березня 2010 року.
Згідно ст..631 ЦК України та п.11 договору на представництва договір набирає чинності з моменту його укладення, тобто з 23 березня 2010 року.
Таким чином, витрати, понесені виконавцем цього договору до 23 березня 2010 року не можуть бути враховані як сума заборгованості за вказаним договором на представництво, а тому витрати за проведення судової експертизи, державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати за представництво в апеляційному суді від 23.11.2009 року, 9 грудня 2009 року, представництво в Козелецькому районному суді від 12 березня 2010 року та пов’язані з цим транспортні витрати, поштові витрати не підлягають відшкодуванню на підставі договору на представництво, оскільки вони понесені до укладання цього договору.
Відповідно до п.5 договору на представництво плата за виконання доручення визначається сторонами в розмірі 50% всього отриманого за позовом майна або грошових коштів, без врахування оплати проїзду на судові засідання, проведення експертизи, доставка експертів в розрахунку 2,0 грн./км, представництво в судах в розрахунку 200 грн./засідання.
В судовому засіданні достовірно встановлено та не заперечується сторонами, що позивач представляв інтереси відповідача 30 березня 2010 року в судовому засіданні Козелецького районного суду, а 28 травня та 8 червня 2010 року в судових засіданнях апеляційного суду Чернігівської області та представляв інтереси відповідача по виконавчому провадженні.
Проте, 1 жовтня 2010 року відповідачем сплачено позивачу грошові кошти в сумі 4500 грн. в рахунок виконання договору на представництво від 23 березня 2010 року, що не заперечується сторонами. Враховуючи розрахунок боргу, наданий позивачем, сплачена відповідачем сума в повному обсязі погашає понесені позивачем витрати за договором на представництво, який набрав чинності 23 березня 2010 року.
Враховуючі викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за договором на представництво, який набрав чинності 23 березня 2010 року, а відповідно і для стягнення моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.237,244,245,1000-1008 Цивільного кодексу України, п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: