ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" листопада 2010 р.                                                              Справа №  11/169

За позовом            Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Рівне

до відповідача:                Закритого акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд»м.Рівне

про стягнення          20 160 грн. 52 коп. заборгованості по розрахунках та пені

Суддя Грязнов В.В.

В засіданні приймали участь представники,

від позивача-          ОСОБА_6., ОСОБА_2, представники (довір.№11055 від 15.11.2010р);

від відповідача-      Буковський В.М., юрисконсульт (довір.№113 від 01.11.2010р.).  

Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24 по 26 листопада 2010р.

Суть спору: Позивач-Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі в тексті –ФОП ОСОБА_1.) звернулася до господарського суду з заявою про стягнення з Відповідача-ЗАТ «Рівнеавто-шляхбуд»16 900 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги згідно укладених договорів №26-03/2007 від 26.03.2007р., №01-08/2007 від 01.08.2007р. та 3 260 грн. 52 коп. пені.

Відповідач-ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд»позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у відзиві від 26.11. 2010р. Представник Відповідача в судовому засіданні 26.11.2010р. просив в задоволенні позову відмовити з підс-тав його необгрунтованості, зокрема зазначив, що Позивачем не було долучено до матеріалів справи актів прий-мання-передачі наданих послуг, які підтверджують той факт, що транспортні послуги надавались саме на підста-ві договору про надання транспортних послуг №01-08/2007 від 01.08.2007р., крім того, відсутні замовлення перед-бачені п.6 Договору, а акти приймання-передачі наданих послуг, подані Позивачем –не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Положення про доку-ментальне забезпечення записів бухгалтерського обліку №88 від 24.05.1995р.(арк.справи 123-124).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

ФОП ОСОБА_1-орендодавець та ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд»-орендар 26.03.2007р. укла-ли договір оренди транспортного засобу №26-03/2007 (надалі в тексті –Договір оренди). Згідно пп.1, 1.1, 1.5, 3.1 Дого-вору оренди, орендодавець передає, а орендар – приймає в строкове платне користування транспортний засіб, КРАЗ 256Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №НОМЕР_4, кузов №НОМЕР_5, тип ТЗ Вантажний-С. За користування транспортним засобом, орендар щомісячно сплачує на поточний рахунок орендодав-ця орендну плату в сумі 5 900 грн. 00 коп. Строк дії договору до 31.12.2007р.(п.5.1 Договору оренди). Договір оренди підписано ФОП ОСОБА_1 та виконуючим обов’язки директора ЗАТ «Рівнеавто-шляхбуд», скріплено  відбитками печаток сторін.(арк.справи 9).

Змін та доповнень до Договору оренди сторони не вносили.

На виконання Договору оренди ФОП ОСОБА_1 передала Відповідачу танспортний засіб: КРАЗ 256Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, зеленого кольору, шасі №НОМЕР_4, кузов №НОМЕР_5, тип ТЗ Вантаж-ний-С., що стверджується актом передачі-приймання  від 26.03.2007р.(арк.справи 10).

              Вбачається, що за період березень–листопад 2007р. Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги орен-ди транспортного засобу на загальну суму 47 937 грн. 50 коп., що стверджується Актами приймання-передачі за березень 2007р. на суму 737 грн. 50 коп., за квітень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., за травень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., за червень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., за липень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., за серпень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., за вересень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп. за жовтень 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп. та листопад 2007р. на суму 5 900 грн. 00 коп., які підписані ФОП ОСОБА_1 та директо-ром ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд», скріплено  відбитками печаток сторін.(арк.справи 11-19).

          ФОП ОСОБА_1-виконавець та ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд»-замовник 01.08.2007р. уклали договір надання послуг №01-08/2007 (надалі в тексті –Договір послуг). Згідно п. 1, 2, 4 Договору послуг –виконавець зобов’язувався надати послуги автокраном КС-3575, реєстраційний номер НОМЕР_2, а замовник зобов’язувався оплатити вартість наданих послуг протягом 10 днів з моменту підписання актів приймання-пере-дачі, які є невід’ємною частиною Договору (п.3.5 Договору послуг). Вартість послуг становить 100 грн. 00 коп. за одну годину. Договір послуг підписано ФОП ОСОБА_1 та директором ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд», скріплено  відбитками печаток сторін.(арк.справи 10).

Змін та доповнень до Договору сторони не вносили.

На виконання Договору послуг, автокраном КС-3575, реєстраційний номер НОМЕР_2 Позивач виконав і передав, а Відповідач –прийняв навантажувально-розвантажувальні послуги на загальну суму 53 100 грн. 00 коп., що стверджується Актами приймання послуг від 05.09.2007р. на суму 2 300 грн. 00 коп., від 28.09.2007р. на суму 9 700 грн. 00 коп., від 31.10.2007р. на суму 12 500 грн., від 31.11.2007р. на суму 15 800 грн. 00 коп., від 29.12.2007р. на суму 12 800 грн. 00 коп., а також товаро-транспортними накладними за листопад –грудень 2007р. на підставі яких складались акти приймання послуг. Акти та товаро-транспортні накладні підписано ФОП ОСОБА_1 та упов-новаженим представником ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд», скріплено  відбитками печаток сторін (арк.справи 20-22; 84-103; 105-121).

Крім того, Позивач виписав Відповідачеві рахунки №28/11 від 31.11.2007р. на суму 15 800 грн. 00 коп. та №28 від 29.12.2007р. на суму 12 800 грн. 00 коп.(арк. справи 104; 122).

Вбачається, що Відповідач-ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд»за оренду та послуги автокрана розрахувався частково на загальну суму 84 137 грн. 50 коп., що стверджується випискою обслуговуючого Позивача банку.(арк. справи 28-29).

Крім того, через представників ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діяли на підставі дові-реностей серії ЯНЗ №920090 від 28.04.2007р., ЯНЗ №920193 від 22.05.2007р., ЯНЦ №597667 від 11.06.2007р., згідно накладних №006 від 28.04.2007р., №008 від 22.05.2007р., №0015 від 12.06.2007р., №0019 від 29.06.2007р. та №0020 від 31.07.2007р., –ФОП ОСОБА_1 передала, а ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд»–прийняло автозапчас-тини на загальну суму 81 640 грн. 00 коп., що стверджується підписами та відбитками печаток сторін на вказаних накладних та довіреностях.(арк.справи 23-27; 78-81)

Проте, за отримані автозапчаcтини Відповідач розрахувався повністю, що стверджується випискою банку. (арк.справи 28-29)  

Пропозиція сплатити 16 900 грн. 00 коп. заборгованості за оренду та надані послуги, яка вбачається з претензії №042 від 02.09.2010р. –залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.(арк.справи 30-32)

             Виходячи з суми боргу 16 900 грн. 00 коп., на підставі п.17 Договору №01-08/2007 від 01.08.2007р., за невиконання грошового зобов’язання, Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки за період з 05.10.2009р. по 04.10.2010р., сума якої складає 3 260 грн. 52 коп.(арк.справи 4).

             Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’-язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необ-хідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за зав-данням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення пев-ної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено догово-ром.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, –замовник зобов’язаний оплатити надану йому послу-гу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.(ч.1 ст.903 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’яв-лення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.(ч.2 ст.530 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, заявляючи до стягнення пеню, Позивач лишив поза увагою, що Договір оренди не містить умов про відповідальність у вигляді пені та розмір пені за несплату орендної плати, крім того, у всіх актах приймання послуг за вересень-грудень 2007р. відсутні посилання на договір про надання послуг №01-08/2007 від 01.08.2007 р., а зазначено, що послуги надані транспортом та дорожніми механізмами згідно ТТН та нарядів-завдань. При цьому, Позивачем не надано суду нарядів-завдань

Разом з тим, надані Позивачем в судовому засіданні 26.11.2010р. товаро-транспортні накладні також не містять писилань на вищезазначений договір.  

Крім того, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочен-ня виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Вбачається, що зобов’язання оплати згідно актів здачі-прийняття послуг виникало у Відповідача по за-кінченні кожного місяця, починаючи з встановленого п.5 Договору послуг п’ятиденного строку – 11.09.2007р., 03.10.2007р., 06.11.2007р., 06.12.2007р. та 05.01.2008р. і право нарахування санкцій за першим актом припини-лось 11.03.2008р., а за останнім –06.07.2008р.  

Тому, з огляду на вищевказану норму ГК України, –з порядком нарахування штрафної санкції, викладе-ним у розрахунку (арк.справи 3) погодитись неможливо, оскільки пеню нараховано на загальну суму заборгова-ності за період з 05.10.2009р. по 04.10.2010р. з перевищенням шестимісячного строку –від 18 до 26 місяців.

Враховуючи, що вищевказана норма Господарського кодексу встановлює і обмежує строк нарахування штрафних санкцій шестимісячним терміном та з огляду на зазначені вище мотиви в сукупності –на підставі ст.33 ГПК України, в частині стягнення 3 260 грн. 52 коп. пені в позові необхідно відмовити, як безпідстав-ному.

Разом з тим, вимога Позивача в частині стягнення основного боргу стверджується Договорами, Актом пе- редачі-приймання транспортного засобу, Актами наданих послуг, рахунками, товаро-транспортними накладни-ми, банківськими виписками, претензією і підлягає задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 509, 526, 759, 762, 901, ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 16 900 грн. 00 коп. вартості спожитих послуг Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Вирішуючи даний спір, господарський суд відхиляє заперечення Відповідача наведені у відзиві, вважаючи їх надуманими і такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 16 900 грн. 00 коп. боргу. В частині стягнення пені –в позові належить відмовити.

На Відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини дру-гої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд», яке знаходиться в м.Рів-не, вул.Соборна, 446 (код ЄДРПОУ 31435931) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_3) 16 900грн. 00коп заборгованості по розрахунках, 169грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 197грн. 81коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 3 260 грн. 52 коп. пені - в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "29" листопада 2010 р..