Судове рішення #1225901

                                                          

                                                             

 

                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

                                              

“08 “ листопада  2007 р.    Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

                                             в складі головуючого судді Петрашека Л.І.,

                                             при секретарі  Буга Р.М.,      

         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ВГІРФО Жмеринського РВ УМВС про визнання втративши право на користування жилим приміщенням члена сімї, який в ньому не проживає без поважних причин, суд

 

                                                       у с т а н о в и в :

            позивач посилається на те, що  на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.1988 р., посвідченого Тарасівською сільрадою Жмеринського району за реєстром№17 йому  на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться в с.Будьки Жмеринського району.

            З відповідачкою шлюб було розірвано 29.04.1999 р.

            Вказує, що відповідачка зареєстрована у будинку з 1987р.

            На початку серпня 2006 року відповідачка забрала свої речі і з тих пір проживає за іншою адресою в тому ж селі, а тому вважає, що вона, як бувший член сімї , що більше року не проживав за місцем реєстрації, підлягає судом визнаною такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняттю з реєстрації у відділі ГІРФО Жмеринського РВ УМВС.

            Відповідачка позов не визнала та пояснила, що з позивачем перебувала у шлюбі від якого є п'ятеро дітей в т.ч. двоє неповнолітні, які проживають з нею. Вона та позивач є власниками будинку щодо якого заявлені позовні вимоги.

            Дійсно, за  сімейними обставинами в грудні, а не в серпні 2006 року  виїхала на заробітки, однак  періодично навідувала будинок.

            Вважає, що вимоги позивача безпідставні, оскільки вона є співвласником будинку, встановлений законом термін відсутності нею не порушений, а зняття з реєстрації порушує її законні права як власника. Просила в позові  відмовити.

            Представник третьої сторони - відділу  ГІРФО Жмеринського РВ УМВС до суду не з'явився, свою думку не висловив.

            Заслухавши сторони, свідків, дослідивши представлені позивачем докази та заперечення відповідачки стосовно заявлених вимог, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

            Свідок ОСОБА_2 по справі пояснила, що відповідачка ОСОБА_1 в 2006 році проживала в будинку в с.Будьки. Коли конкретно виїхала сказати не може.

            Свідок ОСОБА_3 пояснила, що з кінця літа 2006 року ОСОБА_1 в будинку не проживала. Вказати конкретну дату не може.

            Свідок ОСОБА_4  по справі пояснила, що ОСОБА_1 жила в с. Будьки Жмеринського району. 22 грудня 2006 року виїхала на заробітки в с. Пеньківка Шаргородського району, звідки повернулась з сім'єю, однак позивач не допустив її до будинку. Змушена з дітьми проживати у сторонніх людей.

            Як встановлено з пояснень сторін в судовому засіданні, і це  визнано позивачем, будинок придбано ними під час шлюбу і є їх спільною власністю про що свідчить договір купівлі-продажу будинку від 14.04.88 р., зареєстрований Тарасівською сільрадою - а.с. 5. З пояснень відповідачки в цій частині вбачається, що будинок був зареєстрований на позивача з тих підстав, що за нею вже рахувалась власність, а тому згідно ст. 334 ЦК України є його співвласником.

            Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може  бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в  порядку, встановлених законом.

            Згідно ст. 368 ЦК України  майно, набуте  подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

            Вищезгаданим договором купівлі-продажу будинку будь-які  умови користування майном не означені.

            Таким чином, звертаючись до суду з  означеним позовом, позивачем порушено вимоги ст. 13 ЦК України стосовно  утримання від дій, які могли б порушити права інших осіб, а в даному випадку позивачки.

            Статтею  346 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав, з яких припиняється право власності.

            А тому суд вважає, що позивач таким  чином не враховуючи інтереси  відповідачки та  спільних неповнолітніх дітей - а.с. 13 намагається обмежити позивачку, як  співвласницю, у її правах. Ці питання мають  вирішуватись в порядку цивільного судочинства та з інших підстав, хоча позивач  ніяким  чином не вказує на те, що будинок є їх спільною сумісною власністю в  якому особисто він, згідно довідки, з 2001 року не проживає - а.с. 13.

            Що стосується вимог про визнання відповідачки такою, що втратила право на користування жилим приміщенням членом сімї, який у ньому не проживає без поважних причин, зняття з реєстрації, суд виходить із слідуючого.

            Позивачем не доведено, а судом не добуто достовірних даних щодо відсутності відповідачки понад терміни, встановлені ч.2 ст. 405 ЦК України.

            Представлені письмові докази, покази свідків зі сторони позивача носять суперечливий характер, а тому судом сприймаються критично. З довідки № 1361 від 17.09.07р. Тарасівської сільради - а.с. 18 про склад сімї вбачається,  що до  членів сімї власників житла відносяться їх спільні діти в т.ч. і неповнолітні, яких відповідачка виховує і вирішуючи питання про зняття з реєстрації відповідачки, суд виходить  з єдності інтересів сімї, яка згідно цієї ж довідки не проживає з грудня 2006 року, а позивач не проживає з 2001 року.

            Згідно ст.1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом  або загальними принципами  міжнародного права. ( ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно правом на власність).

            Керуючись ст. 15, 212, 215  ЦПК України,  Європейською конвенцією з прав людини, на підставі ст.ст. 321, 334, 368,396,405 ЦК України, суд

 

 

                                                                   в и р і ш и в :

 

            у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та третьої  особи на стороні позивача - відділу громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Жмеринського РВ УМВС України про  визнання втратившою право на користування жилим приміщенням - будинком  у с. Будьки Жмеринського району та зняття з реєстрації ОСОБА_1 відмовити.

           

 

                         Суддя   / підпис/

            З оригіналом вірно.

            Суддя Жмеринського

            міськрайонного суду                                                      Петрашек Л.І.

            Секретар:

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація