Справа №2-418/07

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 листопада 2007 року                           Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді:                                        Доценко С.І.

при секретарі:                           Білоконь О.М.

за участю сторін:

представник позивача               Трофімовой Є.О.

відповідача і представника відповідачів: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:

Відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” до

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

 про стягнення заборгованості за використаний природний газ

і зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

            Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за використаний природний газ в сумі 542,71 грн. за період з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року, яка утворилась  внаслідок того, що відповідачі не в повному обсязі сплатили плату за використаний природний газ.

            Відповідач ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах і в інтересах інших відповідачів по справі звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з позивача на користь його, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 5000 грн. кожному на відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок того, що неправомірними вимогами позивача щодо сплати ним і членами його родини 100% за користування газопостачанням йому і їм була завдана моральна шкода.

            У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, мотивуючи тим, що з відповідачами укладено договір про надання послуг по газопостачанню, у зв”язку з чим відповідач взяв на себе зобов”язання оплачувати спожитий природний газ в порядку і строки, встановлені договором. За період з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року надано послуг з газопостачання на суму 826,62 грн. Оплачено споживачами за вказаний період 431,21 грн. Заборгованість складає 542,71 грн., які просить стягнути з відповідачів солідарно, тому що не згодні з позицією відповідачів, які сплачують лише 50% від вартості спожитого газу на підставі Закону України „Про статус суддів”, т.я. відповідач ОСОБА_1 є суддею, тому що вважає, що норми Закону України „Про статус суддів” можуть бути застосовані лише в частині, що не суперечить Законам України „Про державний бюджет” на відповідний рік. Згідно законів про держбюджет на 2003,2004,2005,2006 роки передбачено, що витрати на пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке мають відповідно до Законів України окремі категорії працівників, проводиться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ, що поширюється і на пільги щодо газопостачання суддів. Постановою КМУ №426 від 31.03.2003 року (із змінами і доповненнями на 11.02.04р., 08.06.05р., 18.10.06р.) визначений Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам державних установ, згідно з яким пільги, компенсації і гарантії надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат, що ставиться в залежність від прожиткового мінімуму або від наявності права робітника на податкову соціальну пільгу.

            Проти зустрічного позову заперечує, тому що вважає, що діями ВАТ „Маріупольгаз” моральна шкода відповідачам не була завдана і що вимоги ВАТ „Маріупольгаз” відповідають законодавству України.

            Відповідач ОСОБА_1, виступаючи від свого імені і в інтересах відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проти основного позову заперечував, мотивуючи тим, що працює суддею Першотравневого районного суду Донецької області і згідно ст.44 Закону України „Про статус суддів”, він і члени його сім”ї мають право на 50% знижки на опалення житла, що є однією із складових гарантій незалежності суддів. Регулярно він і члени його сім”ї сплачують 50% за надані послуги з газопостачання. Враховуючи, що зміни в Закон України „Про статус суддів” щодо припинення або зупинення 50% знижки по оплаті усіх видів комунальних послуг, в тому числі і газопостачання, не вносились, вважає вимоги позивача безпідставними, тому що, з урахуванням 50% знижки, він і члени його сім”ї не мають заборгованості перед ВАТ „Маріупольгаз”.

            Дії ВАТ „Маріупольгаз” щодо вимог про сплату 100% за газопостачання і вказані в позові заяви, що він не виконує зобов”язання за договором, ставить під сумнів його честь, гідність і ділову репутацію, як судді, принижують його і членів сім”ї в очах працівників суду і колег і завдає йому і членам сім”ї моральні страждання і переживання. Просить задовольнити заявлений зустрічний позов і стягнути з позивача по 5000 грн. кожному відповідачу.

            Вислухавши сторони, дослідив наявні в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Маріупольгаз” не можуть бути задоволені із слідуючи підстав:

            Відповідач ОСОБА_1 є суддею Першотравневого районного суду Донецької області, що підтверджується довідкою ТУ ДСА України в Донецькій області, про що ним надано відомості в ВАТ „Маріупольгаз” і данні обставини сторонами не оспорюються.

            Згідно довідки про склад сім”ї ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відносяться до членів сім”ї відповідача ОСОБА_1. З 27.02.2001 року між ВАТ „Маріупольгаз” і ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з газопостачання.

            Згідно з наданим розрахунком заборгованості за період з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року відповідачам нараховано за газопостачання 826,62 грн. Сплачено - 431,21 грн., що сторонами не оспорюється. Заборгованість 542,71 грн. складається з недоплаченої суми за вказаний період - 395,41 грн. і заборгованість станом на 01.03.2004 року  - 147,30 грн.

            Таким чином, судом встановлено, що відповідачами за період з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року було сплачено (431,21*100% / 826) 52,2% нарахованої оплати за газопостачання. Суд не може прийняти до уваги заборгованість, нараховану станом на 01.03.2004 року, тому що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, позивач пред'являє вимоги за період з 01.03.2004 року і по 01.03.2007 року і врахування заборгованості станом на 01.03.2004 року виходить за межі позовних вимог.

            Згідно відповіді ТУ ДСА України в Донецькій області, асигнування на компенсацію знижки 50% за оплату комунальних послуг суддям Першотравневого районного суду на рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області не надходили.

            На думку суду, сплата відповідачами ОСОБА_1, який є суддею районного суду, і членами його родини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 52% за користування газопостачанням відповідає ч.9 ст.44 Закону України „Про статус суддів”, яка передбачає, що суддям надаються 50% знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги, в тому числі газ.

Статті 126,130 Конституції України закріплюють обов'язком держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості.

            Згідно ст.11 ч.3 Закону України „Про статус суддів”, ст.14 Закону України „Про судоустрій України”, гарантії незалежності суддів включають в себе заходи по правовому захисту матеріального і соціального забезпечення і передбачені цим Законом заходи не можуть бути скасовані чи зменшені іншими правовими актами.

            Конституційний суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян, до яких відносяться і судді, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

            У рішеннях Конституційного суду зазначаються, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звужування змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе лише за умови введення надзвичайного стану (рішення Конституційного суду від 06.07.1998 року №8-рн/99; від 20.03.2002 року №5-рн/2002; від 17.03.2004 року №7-рн/2004; від 01.12.2004 року №20-рн/2004; від 11.10.2005 року №8-рн/2005).

            Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на існуючий „Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ”, встановленого Постановою КМУ №426 від 31.03.2003 року (із змінами і доповненнями на 11.02.04р., 08.06.05р., 18.10.06р.), згідно якого, передбачено, що пільги надаються шляхом відшкодування витрат за надані пільговику послуги за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик, і надання яких ставиться в залежність від доходу особи, який не повинен перевищувати прожитковий мінімум, а в 2005,2006,2007рр. - в залежність від наявності права працівника на податкову соціальну пільгу, тому що він суперечить Законам України „Про судоустрій України” і „Про статус суддів”, згідно яких, право на пільги мають всі судді, незалежно від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету. А тому, виходячи з пріоритетності Закону над підзаконним актом, яким є „Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ”, встановлений Постановою КМУ №426 від 30.03.2003 року (із змінами і доповненнями на 11.02.04р., 08.06.05р., 18.10.06р.), цей Порядок не може бути застосований до ОСОБА_1. і членів його сім”ї.

            Щодо ОСОБА_1. і членів його сім'ї, діє спеціальний Закон, за яким визначається статус судді, в тому числі й гарантії його незалежності як носія судової влади, і цей Закон не може змінюватись будь-яким іншим, крім внесення змін і доповнень до нього у встановленому порядку.

            Суд вважає дії ОСОБА_1. і членів його сім”ї - відповідачів по справі, щодо оплати 50% від нарахованої суми за газопостачання обґрунтованими, тому що іншого способу реалізації наданого йому Конституційного права на соціальний захист і достатній життєвий рівень законодавець не передбачає.

            Таким чином, позовні вимоги ВАТ „Маріупольгаз” не можуть бути задоволені

Щодо заявленого зустрічного позову відповідачів про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що він також не підлягає задоволенню із слідуючи підстав:

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику по справам щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди” - моральна шкода визначається як витрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань і переживань і інших негативних явищ, завданої фізичній особі незаконним діями інших осіб.

Суд вважає необґрунтованими і недоведеними доводи ОСОБА_1., що діями позивача ( а саме, зверненням його до суду), йому і іншим відповідачам завдана моральна шкода, тому що позовна заява викладена в коректній формі і не містить будь-яких висловів, які б принижували честь, гідність і ділову репутацію, як ОСОБА_1., так і членів його сім”ї. Сам факт звернення позивача із зазначеним позовом не носить протиправного характеру, а тому в задоволенні зустрічного позову також слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, слід розподілити пропорційно задоволених вимог. Вони складають: за основним позовом - 51 грн. - судовий збір і 30 грн.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які слід покласти на позивача. За зустрічним позовом - 8,50 грн. - судовий збір і 7,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, які слід покласти солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.22,126,130 Конституції України, ст.11 ч.3, ст.44 ч.9 Закону України „Про статус суддів” №2534-ІІІ від 21.06.2001 року, ст.14 Закону України „Про судоустрій України” №2531-ІІІ від 21.06.2001 року, Рішеннями Конституційного суду України від 06.07.1998 року №8-рн/99; від 20.03.2002 року №5-рн/2002; від 17.03.2004 року №7-рн/2004; від 01.12.2004 року №20-рн/2004; від 11.10.2005 року №8-рн/2005, суд,-

 в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ за період з 01.03.2004 року по 01.03.2007 року.

Відмовити в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” про стягнення моральної шкоди.

Судові витрати за основним позовом - 51 /п”ятдесят одна/ грн. - судовий збір і 30 /тридцять/ грн.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнути з ВАТ „Маріупольгаз”.

Судові витрати за зустрічним позовом - 8 /вісім/ грн. 50 коп. - судовий збір і 7 /сім/ грн. 50 коп - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

            Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м.Маріуполя Донецької області, через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

У випадку подачи заяви про апеляційне оскарження у встановлений 10-ти дневний строк,  апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів, з дня подання такої заяви також до Апеляційного суду м.Маріуполя Донецької області через Володарський районний суд

Суддя                                     С.І.Доценко