Справа № 2-a-36/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Чумак Н.О.
при секретарі Титовій С.М.
за участю позивача ОСОБА_2.
представника позивача ОСОБА_1.
представника відповідача Дичик B.C.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі № 8 приміщення суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу, Державної податкової адміністрації України
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. звернулася до суду з адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу (далі МДПІ), Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів та зобов'язання до вчинення дій.Позов з врахуванням прийнятих судом уточнень, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягала позивачка та її представник, обгрунтований тим, що позивач за своїми релігійними переконаннями не бажає використовувати в податковому обліку раніше присвоєний їй ідентифікаційний номер,тому вона звернулася з відповідною заявою до МДПІ з вимогою про ведення податкового обліку без застосування ідентифікаційного номера та збереження за нею раніше встановлених форм обліку і виключення відомостей про неї і її індивідуальний ідентифікаційний номер (далі ІІН) із облікових даних.Відповідач МДПІ відмовилася вчинити дії, про які просила його в своїй заяві позивачка.Тому позивачка вважає таку бездіяльність незаконною та такою, що порушує її законні права.Крім того вважає, що її права порушуються також і відповідачем ДПА.Позивачка просить визнати неправомірними дії МДПІ в частині відмови задовольнити її заяву, зобов'язати МДПІ утриматися від вчинення антиконституційних дій щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про позивача, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ІІН та загальні відомості про позивача, зобов'язати ДПА виключити ІІН та всю інформацію про позивача з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, про що повідомити позивача, зобов'язати МДПІ зробити в паспорті позивача засвідчену гербовою печаткою відмітку про право здійснювати платежі без ІІН і зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів, без застосування ІІН.В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача МДПІ у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що дійсно позивачка зверталася до Південної МДПІ м. Кривого Рогу з зазначеними в позові вимогами, але їй було не відмовлено в задоволенні заяви, а роз'яснено, що відповідно до Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого Наказом ДПАУ і МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року (далі Порядок) органи державної податкової служби не наділені правом внесення записів до паспорту громадянина України, а для внесення такої відмітки органами внутрішніх справ їй слід надати ряд документів, передбачених Порядком,але позивачка необхідних документів не надала. Законом не передбачено можливості виключення раніше внесених до облікових даних відомостей про платника податку. Представник відповідача просила відмовити в задоволені позовних вимог.
Представник відповідача ДПА в судове засідання не з*явився,про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.суду надали заяву з проханням розглядати справу за їх відсутністю.
Суд,вислухавши позивачку,представника відповідача -МДПІ, вивчивши письмові матеріали справи вважає, що в задоволені позовних вимог треба відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є віруючою православного віросповідання. їй було присвоєно індивідуальний ідентифікаційний номер з видачею відповідної довідки, що не заперечується сторонами .
В січні 2007 року позивачка звернулася із письмовою заявою до відповідача МДПІ і повідомила, що відмовляється від присвоєного їй номера, просила зберегти раніше встановлену систему обліку
2
платників податків і інших обов'язкових платежів, виключити з держреєстру відомості про неї, знищити облікову картку (ф. 1ДР), поставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру,що підтверджується наданою суду копією звернення позивачки.
17 січня 2007 року відповідач МДПІ надала позивачці письмову відповідь, в якій зазначила, що для внесення відмітки до паспорта відповідно до Порядку позивачці слід з'явитися до МДПІ для заповнення відповідної заяви і надати ряд документів,що вбачається з наданої суду копії відповіді на ім.*я позивачки.
Як пояснила в судовому засіданні позивачка та її представник, вона не вважала за необхідне з'являтися до МДШ та надавати ще якісь документи, оскільки для задоволення її вимог достатньо тієї заяви, яку вона подавала раніше,тобто 11 січня 2007 року.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів» від 16 липня 1999 року № 1003-X1V, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Представник відповідача правомірно посилається на Порядок, що визначає, яким чином повинні вноситися відмітки в паспорт громадянина про наявність прав здійснювати будь-які платежі без 11Н.
Пунктом 1.1 даного Порядку визначено механізм та процедуру внесення такої відмітки, а пунктом 5 цього Порядку передбачено, що відповідну відмітку на 7-9 сторінці паспорта вносить посадова особа органу внутрішніх справ на підставі виданої заявнику податковим органом довідки за формою № В-3.
Як вбачається із відповіді МДПІ від 17 січня 2007 року, позивачці роз'яснено порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України.
Оскільки позивачка не надала до МДШ документи, на підставі яких вносяться відомості про наявність права здійснювати будь-які платежі без 1НН до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, відповідач МДП1 не могла виконати якісь дії щодо внесення відмітки до паспорта позивачки.
На теперішній час позивачка не втратила свого права на отримання в МДП1 документів, необхідних для внесення відміток до її паспорта.
Законних підстав для задоволення інших вимог позивача також немає у зв'язку з тим, що не надано жодних доказів протиправної бездіяльності як МДП1, так і ДПА щодо виключення відомостей про позивача з усіх форм обліку, оскільки як зазначалося вище, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 17, 18, 19,158-163 КАС України, ст. ст. 1, 3, 5, 7, 8, 9, 11 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. ст. 1, 2, 3, 10, 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим Наказом ДПАУ і МВС України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_2 до Південної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу, Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Дніпропетровської області через районний суд.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.