донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2006 р.                                                                                 справа №12/163

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

ПП "Фірма "Снайпер" м. Донецьк  подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.06р. по справі № 12/163.

Цим рішення суд Донецької області ( суддя Склярук О.І.) в позові ПП "Фірма "Снайпер" м. Донецьк до ДДП "Донпромвугілля" м. Донецьк про стягнення шкоди в сумі 28200 грн 89 коп та моральної шкоди у сумі 5000 грн, а також про стягнення з відповідача витрат на юридичне обслуговування у розмірі 500 грн.

ПП "Фірма "Снайпер" м. Донецьк наполягає на скасуванні рішення в зв"яку з тим, що  рішення прийнято з порушенням вимог закону та фактичних обставин справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач наполягає на тому, що відповідач під час дії договорів оренди безпідставно виставляв йому рахунки по сплаті за комунальні послуги, розірвання договору відбулося з вини відповідача у зв"яку з неможливістю утримати за свій рахунок орендоване майно, майно яке предано в оренду, передане за якістю, яке не відповідає істотним умовам договору, крім того, при виконанні договору відповідач своєю недбалою поведінкою вимусив його розірвати договір, і як наслідок він не зміг виконати замовлення та повернув клієнтам грошові кошти.

В апеляційній скарзі позивач звертає увагу на те, що господарським судом не всі матеріальні об"єкти були обстежені в повному обсязі, тобто однобічно, що призвело до не об"єктивного і не повного дослідження обставин справи.

Враховуючи наступне апеляційна скарга не підлягає задоволеннюз  наступних підстав:

У лютому 2001р. між позивачем та відповідачем було підписано договір № АП -1 оренди виробничих приміщень, згідно якого позивач отримав в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 60 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул Гаражна, 1, строком до 31.12.2001р.

Згідно цього договору, за користування приміщенням позивач повинен був сплачувати  300 грн. щомісячно (яка включає всі експлуатаційні та комунальні витрати).

Вищевказаний договір був розірванний згідно додаткової угоди від 01.06.2001р.

15.04.2001р. сторони підписали між собою договір, згідно якого позивач отримав в тимчасове користування 150 кв.м. нежитлових приміщень, за вищевказаною адресою.

Згідно п.4.1. договору позивач повинен буд сплачувати 900 грн. щомісячно в якості орендної плати (яка включає всі експлуатаційні та комунальні витрати).

01.01.2003р. сторони підписують між собою додаткову угоду до вищевказанного договору, якою встановлюють, що орендна плата складає 1280 грн.  узв"язку із збільшенням експлуатаційних витрат. Додатковою угодою до вищевказанного договору від 15.04.2002р. строк дії договору було продовжено до 31.12.2002р. Додатковою угодою від 01.01.2003р. дію договору було продовженно до 31.12.2003р.

31.07.2003р. сторони розірвали договір оренди у зв"язку з виробничою необхідністю.

01.08.2003р. сторони підписали між собою договор оренди, згідно якого передано в оренду позивачу виробничі площі у розмірі 220 кв.м. по вул. Гаражной, 1. Строк дії договору з 01.08.2003р. по 31.12.2004р. Орендна плата складала 1500 грн. Посилання, що в ії розмір входить оплата комунальніих та експлуатаційних витрат відсутня.

Факт отримання вказаних площ підтверджується актом прийома-передачі від 01.08.2003р.

25.12.2004р. сторони підписали між собою договір, згідно якого відповідач отримав в тимчасове користування нежитлового приміщення площєю 250  кв.м. для виробництва тратуарної плитки. Строк договору встановлено до 25.12.2005р. Тобто договір укладен строком на один рік. Орендна плата складала 2000 грн. щомісячно. Посилання, що в ії розмір входить оплата комунальніих та експлуатаційних витрат відсутня.

12.09.2005р. позивач звернувся до відповідача з листом пропозицією розірвання договору з зв"язку з виробничою необхідністю.

23.09.2005р. сторони підписали додаткову угоду до договору, якою прийшли до згоди про розірвання договору від 15.12.2004р. з 23.09.2005р. у зв"язку з виробничою необхідністю.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна  із сторін повинна довести ті обсавини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не надав суду документи, які підтверджують, що майно яке було передане в оренду за якості, що не відповідає  істотним умовам договору, а розірвання договору спричинено саме діями орендодавця.

Посилання на те, що відповідач безпідставно виставляв рахунки по сплаті комунальних послуг судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Договором оренди від 014.08.2003р. та від 25.12.2004р. в розмір орендної плати не входило вартість комунальних послуг. Тому, за умовами що відповідач сплачував вказані витрати іншим організаціям, він мав право ставити питання щодо відшкодування йому витрат саме перед позивачем.

Позивачем не доведено, що саме з вини відповідача було дострокове розірвано договір оренди, і у позивача виникли збитки у вигляді повернутих замовником сум за не виробленну продукцію.

В данному випадку договір було розірвано за згодою сторін, хоча він і був нікчемний.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ПП "Фірма"Снайпер" м. Донецьк.

Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду  Донецької обалсті  від 11.07.2006р. по справі 12/163 без змін.

Головуючий          Мирошниченко  С.В.

Судді:          Колядко  Т.М.

          Скакун  О.А.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

                                                                                                                                                                   5. господарському суду