Справа №22-774                                                          Головуючий у 1-ій інст. - Крайник H.П.

Категорія 11                                                        Доповідач в апеляційній ін-ції-Штефаніца Ю.Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02   квітня  2007  року     колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Петрички П.Ф.

суддів: Мойсюка M.L, Штефаніци Ю.Г.

при секретарі: Жукровської Х.І., за участі позивача ОСОБА_2. та    представника ЛКП „Житловик-С" Фарата Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Сихівського районного суду м. Львова   від 26 грудня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. і ОСОБА_2. до ЛКП „Житловик-С" про спонукання відповідача до вчинення дій щодо переукладення договору на обслуговування будинку ЖБК№ 186 .

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1., який вважає що таке постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та просить дане рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с.54-55).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2. на підтримання апеляційної скарги, а також представника відповідача Фарата Д.О. на заперечення проти скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та матеріалів справи, предметом розгляду суду фактично являються зобов'язальні стосунки між ЛКП „Житловик-С" та позивачами щодо обслуговування коооперативної будинкової власності за адресою АДРЕСА_1.

Однак, прийнявши даний позов до провадження, суд фактично не з'ясував чи діють позивачі як фізичні особи - мешканці будинку, чи як представники юридичної особи - ЖБК № 186, головою якого являється ОСОБА_2., та не визначив належним чином спірні правовідносини.

Зокрема, в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2. заявив, що при зверненні до суду він та його батько діяли лише як мешканці будинку, з вимогою зобов'язати відповідача укласти безпосередньо між ними договір про надання житлово-комунальних послуг, як це передбачено Законом України'"Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875-IV та „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених постановою KM України від 21.07.2005 року №630.

Разом з тим, матеріали даної справи свідчать про те, що при зверненні з позовом до суду та в ході розгляду справи в суді, при вирішенні спірного питання щодо переукладення

2

 з відповідачем нової угоди про надання житлово-комунальних послуг на утримання коооперативної будинкової власності за адресою АДРЕСА_1, позивачі хоча і діяли як фізичні особи, проте в інтересах омешканців всього будинку, хоча не надали суду належних підтверджень таких повноважень.

В той же час, вбачається, що 1 травня 2002 року між ЛКП „Житловик-С та ЖБК №186 укладено договір про надання послуг з обслуговування будинку АДРЕСА_1, що належить ЖБК №186, який діє до 1 травня 2007 року. За умовами цього договору, ЖБК №186 зобов'язується своєчасно оплачувати отримані від виконавця комунальні та інші види послуг(а.с.4-5).

Для з'ясування спірних правовідносин та встановлення істини у справі, до участі у ній належало залучити даний житлово-будівельний кооператив як сторону чи третю особу, чого судом зроблено не було.

Окрім того, у відповідності до п.6.1 рішення Львівської міської ради №1032 від 30.09.2005 року „Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові" встановлено, що на районні адміністрації покладався обов'язок організувати роботу щодо укладення (переукладення) з мешканцями договрів про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. А тому суду необхідно було залучити в якості третьої сторони без самостійних вимог Сихівську районну адміністрацію м.Львова.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права і це є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно належним чином визначити сторони, з'ясувати спірні правовідносини та вирішити спір по суті.

Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.311 ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд першої інстанції іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.