Справа № 2а-306

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

17 листопада 2010 року      Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

        головуючого                      - судді Дмитрієва Т.М.

        при секретарі                  - Яровій Л.А.

за участю представника позивача          - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Херсонській області та інспектора ДПС ВДАІ смт. Каланчак - Фігиделюка Віталія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в Херсонській та інспектора ДПС ВДАІ Фігиделюка В.В. області про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеною постановою його було притягнуто адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Позивач вважає прийняту постанову незаконною, тому просить її скасувати.

Позивач –ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУ МВС України в Херсонській області та відповідач інспектор ДПС ВДАІ смт. Каланчак - Фігиделюк В.В., у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

З огляду на викладене, суд відповідно до положень ст.ст. 40, 128 КАС України вважає за можливе справу розглянути без участі представників відповідачів на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача – ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив визнати противоправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2010 року, а також закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, при цьому пояснив, що дійсно позивач, керуючи своїм транспортним засобом 08 жовтня 2010 о 11 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом «DAEWOO NEXIA» номерний знак НОМЕР_1, на 83 км + 600 м автошляху Херсон-Керч був зупинений інспектором ДАІ, який йому пояснив, що він перевищив швидкість руху транспортного засобу більш як на 20 км/г та показав йому показання приладу «Радіс № 2095» із зафіксованими показниками, але ОСОБА_3 вважає, що ці показники були не його транспортного засобу, однак, інспектор склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови відповідача, якій є суб’єктом владних повноважень, суд повинен встановити чи діяв відповідач у спосіб передбачений законом, у межах наданих йому повноважень, а також чи є прияйте ним рішення обґрунтованим та чи не порушено право позивача на участь у процесі прийнятого відповідачем рішення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ 1 № 056273 від 08 жовтня 2010 року, складеного інспектором ДПС ВДАІ смт. Каланчак - Фігиделюком В.В., у відношенні ОСОБА_3, останній 08 жовтня 2010 року о 11 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом «DAEWOO NEXIA» номерний знак НОМЕР_1, на 83 км + 600 м автошляху Херсон-Керч рухався із швидкістю 115 км/год, чим порушив вимоги п. 12.6 ґ Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі зазначеного протоколу, посадовою особою 08 жовтня 2010 року прийнята постанова серії ВТ № 132301, якою позивача у справі визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Частиною 1 статті 122 КУпАП, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п’ятнадцяті до двадцяті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

    Таким чином, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являється його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Як вбачається з положень ст. 251, 252 КпАП України розглядаючи справу про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинна оцінити докази в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 13.1 Інструкцій по діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 № 1111, спеціальні технічні засоби, у тому числі прилади, для визначення швидкості руху застосовуються згідно з інструкціями і методичними вказівками з їх експлуатації.

Відповідно п. 20.2 Наказу МВС України від 27 березня 2009 року № 111 «Про затвердження інструкції по питанням діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» забороняється використання технічних приладів та засобів, які не пройшли метрологічну перевірку та сертифікацію на території України.

У зв’язку з тим, що відповідачами не було надано суду доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови, правомірності використання в їхній діяльності приладу «Радіс № 2095», зокрема доказів, які б безумовно підтверджували, що ОСОБА_3. порушив п. 12.6 ґ Правил дорожнього руху України, а саме: перевищив швидкість більш як на двадцять кілометрів на годину, доказами цього факту могли би бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків події, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

За таких обставин, на думку суду, постанова в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП прийнята посадовою особою Фігиделюком В.В. необґрунтовано, без належної оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд згідно з положеннями ст. 94 КАС України, вважає необхідним віднести їх на рахунок держави, оскільки позивач на підставі положень ст. 288 КУпАП при подачі позову до суду був звільнений від сплати державного мита, а відповідач Управління ДАІ ГУ МВС України в Херсонській області по справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідач - інспектор ДПС ВДАІ смт. Каланчак - Фігиделюк В.В. є їхньою посадової особою.

Повний текст постанови складений відповідно до вимог ст. 160 КАС України 19 листопада 2010 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 71, 94, 160 – 163, 167  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № 056273 від 08 жовтня 2010 року, ухвалену інспектором ДПС ВДАІ смт. Каланчак - Фігиделюком Віталієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Т.М.Дмитрієв