Справа № 2-а-1275                                                                                                                                2010 рік

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року                                                   м. Івано-Франківськ

      Суддя  Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургула В.Б. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірною відмови відповідача щодо підвищення йому пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов’язання  нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.04.2010р. по 30.09.2010р.,-

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови відповідача щодо підвищення йому пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов’язання  нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії  відповідно до ст.6  вищевказного закону за період 25.04.2010р. по 30.09.2010р.

         Позовні вимоги обґрунтовував тим, що має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  однак таке підвищення йому  в повному обсязі  не виплачується. Просить  визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його виплатити недоплачену у повному обсязі щомісячну надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 25 квітня 2010 року  по 30 вересня 2010р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.  

         Судом постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни  виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі. Просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

    Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини – мінімального розміру пенсії за віком – для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України неправомірно нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у період з 25.04.2010 р. до 30.09.2010 р. у розмірі лише 49,80 грн. згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а саме з 01.04. – 706 грн., з 01.07. – 709 грн., з 01.10. – 723 грн.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної пенсії за вказаний період. У цій частині позовних вимог слід відмовити.

             У відповідності з вимогами ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

            Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України. З урахуванням вимог  ст.7 Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок   коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що  вимоги позивача  про стягнення  сплаченої суми судового  збору  в розмірі 3,40 грн. підлягають задоволенню та повинні бути  присуджені з Державного Бюджету України.  

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до   часткового задоволення. Слід визнати протиправними дії відповідача, щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.04.2010р. по 30.09.2010р., та зобов’язати  відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.04.2010р. по 30.09.2010р. з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.52 Закону України „Про державний бюджет на 2010р.” та виплачених сум.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст.99,  158-163, 183-2 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати притиправними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, щодо невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.04.2010р. по 30.09.2010р. та зобов’язати  відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.04.2010р. по 30.09.2010р з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 52 Закону України „Про державний бюджет на 2010р.” та виплачених сум.

             В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, вартість сплаченого держмита в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий                                                                    В.Б. Гургула