Справа № 1- 1430/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2010 року                                                   Хмельницький міськрайонний суд

                                                                                                 Хмельницької області в складі:

                                                                                                 головуючого – судді Трембача О.Л.

                                           з участю секретаря – Білоус О.В.

  прокурора – Боднара Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, вірмена, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не військовозобов’язаного, не одруженого, на утримані син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    05.07.2010 року близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спав на лавці поблизу магазину «Принцип 32» по Проспекту Миру м. Хмельницького, таємно викрав його мобільний телефон «Самсунг Е 1125», який знаходився на лаві, поблизу ОСОБА_3. Вартість даного телефону становить 500 грн., стартовий пакет оператора «Білайн» 20 грн., на рахунку якого було 5 грн.. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 шкоду на суму 525 грн..

    В судовому засіданні підсудний вину визнав повністю та показав, що на початку липня проходячи повз магазин «Принцип 32», на лаві побачив сплячого невідомого чоловіка. Біля останнього на лаві лежав телефон. Скориставшись тим, що ніхто не бачить, ОСОБА_1 забрав телефон. Телефон він продав своєму товаришу Дмитру за 80 грн..

Підсудний ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся.

Крім визнання вини підсудним, суд вважає, що вона повністю доведена доказами по справі, які в судовому засіданні не досліджувалися оскільки встановлені фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_3 подав до суду заяву щодо відмови від позову до ОСОБА_1, оскільки останній повністю розрахувався з ним за викрадений телефон.

Сукупність доказів дають підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно: за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує, що злочин за ст. 185 ч. 1 КК України є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений, на утриманні син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий в силу ст. 89 КК України, ВІЛ-інфікований, перебуває на «Д» обліку у лікаря нарколога з 03.02.2000р., не перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Щире каяття, з’явлення із зізнанням та повне відшкодування шкоди пом’якшують покарання ОСОБА_1.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного досудовим та судовим слідством не встановлено.

    Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_1 в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи обставини вчинення злочину та характеризуючі дані підсудного, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік.

Закрити провадження по позову потерпілого ОСОБА_3.

На підставі наведеного, ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді   1 року позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 1 рік.

Закрити провадження по позову потерпілого ОСОБА_3.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили – залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя