Справа № 22-ц-30373/2010 р. Головуючий 1 інст.: Яремчук В.І.
Категорія – «договірні правовідносини» Доповідач: Піддубний Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Солодкова А.А.,
суддів: Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі: Соколовій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановила :
У квітні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (ОТП Банк) звернулось до суду з позовом, в якому посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами 04 квітня 2008 року кредитного договору, просило стягнути з ОСОБА_1 315 224 грн. заборгованості за кредитом, 14 913 грн. – за відсотками за користування кредитом, 36 342 грн. пені та 75 грн. штрафу за порушення грошових зобов’язань, а всього стягнути 366 556 грн. 17 коп.
13 квітня 2010 року ОТП Банк звернувся до суду із заявою, в якій просив забезпечити заявлений ним позов шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача та обмежити право виїзду за межі України ОСОБА_1 шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року заяву ОТП Банку про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та знаходяться у нього або в інших осіб, у межах ціни позову на суму 366 556 грн. Обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше, до набрання законної сили рішення чи ухвали суду у справі за позовом ОТП Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу судді скасувати. В обґрунтування скарги зазначив, що забезпечуючи заявлений ОТП Банком позов та накладаючи арешт на майно та грошові кошти, суддя не врахував, що з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, він передав у заставу банку автомобіль «Тойота» вартістю 238 856 грн., у зв’язку з чим вжиті заходи не є співмірними з заявленими позивачем вимогами. Кім того, вказав, що обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України перешкоджає здійсненню ним, як фізичною особою-підприємцем, господарської діяльності.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явились, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву ОТП Банк про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у межах ціни позову та обмеження його у праві виїзду за кордон, суддя виходив з того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОТП Банку про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року N 3857-XII однією з підстав для застосування тимчасових обмежень громадянина України у праві виїзду за кордон є подання щодо нього цивільного позову до суду.
Встановлено, що ОТП Банком заявлені позовні про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 366 556 грн.
Згідно з роз’ясненнями, які містяться у п.п. 4, 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив із суті заявлених ОТП Банком позовних вимог, які стосуються стягнення заборгованості у розмірі 366 556 грн. та дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у межах ціни позову та обмеження його у праві виїзду за кордон , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Доводи ОСОБА_1 про порушення судом вимог закону щодо співмірності в идів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами з посиланням на те, що у заставі банку перебуває належний відповідачу автомобіль вартістю 238 856 грн., не є підставою для скасування ухвали, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що на час розгляду справи заставне майно існує та його вартість співпадає з ціною заявленого позову. Не надано апелянтом також доказів того, що вжиті заходи перешкоджають господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Оскільки судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ухвала судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 151-153, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя
Судді