Справа №1-1034/2010 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 25 листопада 2010 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Калькової О.А.,
за участю секретаря Петруся А.В.,
прокурора Воробія О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
1. 07.04.2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3, 70 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України надано іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців,
• за ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 21 вересня 2010 року близько 20 год. 15 хв., знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, переходячи пішохідний перехід, що розташований по пр. Відродження м. Луцька неподалік готелю «Лучеськ» нецензурно лаявся, чим порушував громадський порядок. Почувши, це інспектор взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька УМВС України у Волинській області прапорщик міліції ОСОБА_2, який являється працівником правоохоронного органу, і в той час був одягнений у форменний одяг працівника ДПС, та виконував свої службові обов»язки, а саме відповідно до постанови відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби станом на 21.09.2010 року здійснював чергування по маршруту №18 спільно з інспектором взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька УМВС України у Волинській області ОСОБА_3, та знаходився за кермом службового автомобіля д.н.з. НОМЕР_1, діючи у відповідності з вимогами п.п.1, 5 ч.1 ст.10, п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію», зробив ОСОБА_1 зауваження щодо припинення останнім хуліганських дій. Однак, ОСОБА_1 на законну вимогу працівника правоохоронного органу не відреагував, а образив його нецензурною лайкою та жестами. Після чого ОСОБА_1, умисно, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу, оскільки останній був одягнений у форменний одяг, підійшов до службового автомобіля ДАІ, в якому знаходився ОСОБА_2 та наніс йому удар кулаком руки в обличчя, чим спричинив ОСОБА_2 забій м»яких тканин обличчя, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_1, розуміючи протиправність своїх дій, вчинених стосовно працівника правоохоронного органу, почав втікати. Інспектори взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька та АТІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою затримання та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене правопорушення, правомірно наказали зупинитися та пройти до службового автомобіля працівників ДАІ. Однак, ОСОБА_1, умисно, з метою уникнути відповідальності за свої противоправні дії, став чинити останнім опір, почав вириватися та шарпати працівників міліції за форменний одяг. Не зважаючи на це, працівники міліції у відповідності до ст. ст.12, 13 Закону України «Про міліцію», правомірно застосували до ОСОБА_1 заходи фізичного впливу, та подавили його опір, після чого останній був доставлений в Луцький МВ УМВС України у Волинській області.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно він 21.09.2010 року, близько 20 год. 15 хв. будучи в стані алкогольного сп»яніння, переходячи пішохідний перехід, що розташований по пр. Відродження м. Луцька неподалік готелю «Лучеськ» нецензурно лаявся. Перед пішохідним переходом зупинився службовий автомобіль, в якому знаходилися працівники ДАІ одягнуті у форменний одяг, потерпілий ОСОБА_2, який сидів за кермом службового автомобіля, сказав йому, щоб не порушував громадський порядок і швидше переходив пішохідний перехід. Однак він почав виражатися в сторону працівників ДАІ нецензурною лайкою та жестами. Після чого підійшов до службового автомобіля ДАІ, в якому знаходився ОСОБА_2 та наніс йому удар кулаком руки в обличчя та почав втікати. Працівники ДАІ наказали зупинитися та пройти до службового автомобіля, однак він чинив останнім опір, почав вириватися та шарпати працівників міліції за форменний одяг. Не зважаючи на це, працівники міліції подавили його опір та доставили в Луцький МВ УМВС України у Волинській області. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та учасниками судового розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, котрі виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв»язку з виконанням цим працівником службових обов»язків, вчинив злочин, передбачений ст. 345 ч.2 КК України.
Він же, своїми умисними діями, котрі виразились у опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов»язків, скоїв злочин, передбачений ст.342 ч.2 КК України.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, знову вчинив злочин в період іспитового строку, а тому, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.342 ч.2, 345 ч.5 КК України, та призначити покарання:
- за ст. 342 ч.2 КК України у виді 1-ого (одного) року позбавлення волі.
- за ст. 345 ч.2 КК України у виді 2-ох (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити до відбуття 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 07.04.2009 року – один місяць позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 25.11.2010 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.
ГОЛОВУЮЧА: