Справа №2-1290/2007

РІШЕННЯ іменем України

24.04.2007 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого                                              Решетова В.В.,

при секретареві                                         Довгої Л.З.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди внаслідок ДТП, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вказавши, що 16.08.2006р. біля с Олександрівка Миколаївської обл., відповідач ОСОБА_2 керуючи без доручення автомобілем "Москвич - 2141" д/н НОМЕР_1, який належить другому відповідачу ОСОБА_3 скоїв наїзд на позивача, внаслідок чого заподіяв останній середньої тяжкості тілесні пошкодження. Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської обл. від 15.02.2007р. по справі №1-16/07 ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, за скоєня злочину передбаченого ст.286 ч.І КК України та передано на поруки. У ході розгляду справи у суді підсудний ОСОБА_2 відшкодував позивачу матеріальну шкоду у повному обсязі. Просить стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 10000грн. в рівних частинах, тобто по 5000грн. з кожного, а також 250 грн. за отримання юридичної допомоги та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені вимоги, просив стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 10000грн. в рівних частинах, тобто по 5000грн. з кожного, а також 1250 грн. за отримання юридичної допомоги та судові витрати.

Відповідачі та їх представник у судовому засіданні позов визнали частково, та пояснили, що відшкодували матеріальні збитки у повному обсязі а моральну шкоду згідні виплатити у розмірі 1000 грн., оскільки більшу суму виплатити не дозволить їх матеріальний стан. ОСОБА_4 пояснила, що чоловік не вживав якихось особливих заходів для унеможливлення без його відома доступу сина до автомобіля.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що постановою Снігурівського районного суду Миколаївської обл. №1-16/07 від 15.02.2007р. ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, за скоєння злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та передано на поруки. У ході розгляду справи у суді підсудний ОСОБА_2 відшкодував позивачу матеріальну шкоду у повному обсязі. Вищезгаданою постановою встановлено, що відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем "Москвич - 2141" д/н НОМЕР_1, який належить другому відповідачу ОСОБА_3 без свідоцтва на право приватної спільної власності та тимчасового реєстраційного талону.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 знав, про те що його син - відповідач ОСОБА_2 мав права на водіння т/з, проте не мав ні доручення, ні свідоцтва на право приватної спільної власності та тимчасового реєстраційного талону, але не прийняв мір для того, щоб перешкодити сину взяти автомобіль "Москвич - 2141" д/н НОМЕР_1, відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана діяльністю щодо його використання відшкодовується спільно власником та особою, яка спричинила шкоду.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5, пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1 підтвердила той факт, що остання дійсно тривалий час після ДТП відчувала себе погано  та  потребувала  сторонньої допомоги,   що  негативно  відобразилося  на її

фізичному    та    психічному    стані                  здоров'я і спричинило їй ряд додаткових

2

витрат та незручностей, необхідність продовження лікування та додаткових зусиль для нормалізації свого нормального ритму життя.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є студентом, а відповідач ОСОБА_3 отримує пенсію, за рахунок якої живе його сім'я, суд вважає, що розмір моральної шкоди яку слід відшкодувати ОСОБА_1 становить 2000грн. які повинні бути стягнуті з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках, тобто по 1000 грн. з кожного.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позивач ОСОБА_1 документально належним чином підтвердила, тільки сплату судового збору та витрат на ІТЗ у розмірі 130 грн., та оплату з ведення цивільної справи у розмірі 1000 грн., суд вважає, що відповідачі повинні відшкодувати солідарно витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., та пропорційно задоволеним вимогам солідарно відшкодувати судові витрати понесені позивачем у всього у розмірі 26 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 1167, 1187 ЦК України ст.ст. 10, 60, 84, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесених останньою при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених вимог у розмірі 26 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                      В.В. Решетов