Категорія №2.6.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2010 року Справа № 2а-6568/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливої І.М..,
за участю сторін:
представника позивача: не з’явився,
представника відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів.
Позивач в обґрунтування позову вказав, що 17.05.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Топольськовою І.С., в зв’язку з виконанням постанови суду на користь ОСОБА_2, винесено постанову про арешт грошових коштів боржника на суму 2126,64 грн. на цільовий розрахунковий рахунок позивача № 35218039000088 КПК 2501250 УДК м. Стаханова ГДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради. Посилаючись на те, що при стягненні з цього рахунку коштів буде допущено нецільове використання бюджетних коштів, що є грубим порушенням бюджетного законодавства. Кошти з державного бюджету України виділено на виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років на поточній 2010 рік. Позивач вважає, постанову про арешт грошових коштів такою, що винесена всупереч Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4836664).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що у відповідача на виконанні знаходиться виконавчий лист №2а – 156 виданий 05.10.2009 року Стахановським міським судом Луганської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 заборгованості за недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 1912 грн. 19 коп. на виконання якого державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках якого у зв’язку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 17.05.2010 ВП № 16726739 про накладення арешту на виконання виконавчого листа № 2а-156 у межах суми 2126,64 грн., з яких: 1912 грн. – за рішенням суду, 191,22 грн. – виконавчий збір, 23,23 грн. – витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35415014000088 КФК 090303 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про арешт коштів боржника (а.с.4).
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.
Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.
Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а постанову відповідача про накладення арешту в частині включення до постанови сум виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій – такою, що підлягає скасуванню.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради задовольнити частково.
Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.05.2010 ВП № 16726739 у частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 191,22 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 вересня 2010 року.
Суддя К.Ю. Широка