Категорія №6.6.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2010 року Справа № 2а-5535/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Широка К.Ю.
при секретарі судового засідання Смішливої І.М.
за участю сторін:
від позивача – не прибув
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у зв’язку з тим, що останній як суб’єкт підприємницької діяльності в порушення вимог пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», пункту 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» не подає до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції, документи фінансової звітності, а саме, остання податкова декларація подана – 13 лютого 2009 року.
У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримав позов підтримав в повному обсязі, надавши з клопотанням висновок про неподання ОСОБА_1 протягом року до Сватівської МДПІ податкових декларацій тощо.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Сватівською районною державною адміністрацією (дата проведення державної реєстрації – 22 жовтня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію – НОМЕР_2) та з 23 жовтня 2007 року перебуває на обліку у Сватівської МДПІ як платник податків, про що зазначено у висновках від 13.07.2010 № бн та від 23.07.2010 б/н, від 01.09.10 р. бн, від 24.09.10 р. (а. с. 3).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Здійснюючи господарську діяльність, фізичні особи – підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
Зокрема, пунктом 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Висновками Сватівської МДПІ в Луганській області від 13.07.2010 № бн, від 23.07.2010 б/н, від 01.09.10 р. бн, від 24.09.10 р. підтверджується, що податкова звітність не подається відповідачем з 15 травня 2009 року, заборгованості перед бюджетом у нього не має (а. с. 3).
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абз. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України від 10 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Приймаючи до уваги, що відповідач з 10 травня 2009 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності фізичної особи.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 8.6. розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків — про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб.
За таких обставин суд вважає, що знайшли підтвердження підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 46, 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст. 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», ст. ст. 17, 18, 33, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце проживання: 92600, Луганська обл., АДРЕСА_1, зареєстрована Сватівською районною державною адміністрацією (дата проведення державної реєстрації – 22 жовтня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію – НОМЕР_2).
У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця (виконавчий комітет Сватівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 92600, Луганська обл., АДРЕСА_1) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.Ю. Широка