Категорія №2.16
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2010 року Справа № 2а-6432/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливій І.М.
За участю
представників сторін:
від позивача: Андреєв С.О.
від відповідача: Луценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Біловодського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Украйни в Луганській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправними, скасування рішення № 239 від 12.08.2010 року та припису № 255 від 12.08.2010 року, -
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Біловодського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Луганській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправними, скасування рішення № 239 від 12.08.2010 року та припису № 255 від 12.08.2010 року.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічно позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на позовну заяву по справі від 20.09.10 року (а.с.40-42), в яких зазначено, що позивачем було порушено порядок застосування цін (тарифів), а саме: в період з 01.09.2009 року по 01.08.2010 року при застосуванні тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України було допущено завищення вартості зазначених платних послуг за рахунок включення податку на додану вартість 20% при тому, що Біловодській районний відділ Головного управління МНС в Луганській області не є платником податку на додану вартість. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що у період з 02.08.2010 по 06.08.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було проведено планову перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України у Біловодському районному відділі Головного управління МНС України в Луганській області.
За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 06.08.2010 № 410, на підставі якого винесено рішення від 12.08.2010 № 239 (вих. від 13.08.2010 № 34-01-23/4364) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. В якому зазначено наступне: Постановою КМУ від 31.05.2006 року № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення та проектно – кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновок комплексної державної експертизи», та спільним Наказом МНС України, мінфіну України, Мінекономіки від 25.07.2006 року № 476/724/251 «Про затвердження Тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватись підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, та Порядку внесення суб’єктами господарювання та фізичним особами плати за надання платних послуг» тарифи на додаткові платні послуги затверджені чинним законодавством з урахуванням податку на додану вартість. Біловодський РВ ГУ МНС України в Луганській області не є платником податку на додану вартість, у зв’язку з чим, районний відділ повинен знижувати вартість послуг на рівень не перерахованого податку. Тільки після реєстрації як платника ПДВ у бюджетної установи виникає обов’язок нараховувати та сплачувати до бюджету податок на додану вартість. (а.с. 5-14).
У рішенні № 239 від 12.08.2010 року зазначено, що при застосуванні тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затверджених наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки України від 25.07.2006 № 476/724/251 із змінами, позивачем в період з 01.09.2009 по 01.08.2010 допущено завищення вартості зазначених платних послуг за рахунок включення податку на додану вартість (20%) при тому, що позивач не є платником цього податку. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 6490,13 грн.
Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області надіслала на адресу позивача претензію за № 239 (вих. від 13.08.2010 № 34-01-23/4365), яка містила аналогічні вимоги, а також направила позивачу припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 12.08.2010 № 255 (вих. від 13.08.2010 № 34-01-24/4366). У цьому приписі відповідач вимагає в місячний строк усунути порушення, зазначене в рішенні від 12.08.2010 № 239 та претензії від 12.08.2010 № 239. До того ж, в приписі, з посиланням на ст. ст. 15, 1652 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ДІКЦ зазначив, що посадові особи Біловодського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Украйни в Луганській області, винні в порушенні порядку застосування тарифів, мають бути притягнені до дисциплінарної відповідальності, про що необхідно повідомити останього (а.с. 15).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України (КМУ) забезпечує здійснення в республіці державної політики цін: визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
У ст. 6 цього Закону визначено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Водночас, у ст. ст. 8, 9 згаданого нормативно-правового акту закріплено, що держави. регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Закон розрізнює терміни і поняття "державні фіксовані ціни (тарифи)" та "регульовані ціни і тарифи". Тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затверджені постановою КМУ від 31.05.2006 № 774, а також Тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, що затверджене наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки від 25.07.2006 № 476/724/251, зареєстрованим Мін'юстом 07.08.2006 за № 946/12820, є державними фіксованими тарифами і затверджені вони з врахуванням податку на додану вартість (ПДВ).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на це, Позивач не має права на свій розсуд, свавільно змінювати (коригувати) відповідні тарифи, зменшуючи їх розмір на суму ПДВ, оскільки такі дії будуть протиправними - перевищенням повноважень з його боку, що спричинить завдання шкоди державі, адже призведе до недоотримання позивачем фінансових ресурсів, які належать до надходжень спеціального фонду державного бюджету і є додатковим джерелом фінансування потреб бюджетної установи. Також Відповідачем не були надані суду доказі того, що позивач повинен був зменшувати тариф на суму ПДВ.
Крім цього, в акті є посилання на те, що Біловодський районний відділ Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Украйни в Луганській області порушив вимоги п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 4.2. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", ст. 17 Закону України „Про систему оподаткування", однак вказані статті носять інформативний характер та не були порушені позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, «кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу».
Згідно з п. 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки, Мінфіну від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованим в Мін"юсті 18.12.2001 року за № 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Але ж, як вже зазначалось, Тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затверджені наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки від 25.07.2006 № 476/724/251, є державними фіксованими, а не регульованими тарифами.
Позивач є неприбутковою установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел у відповідності з чинним законодавством (п. 8 Положення про Біловодський районний відділ Головного управління МНС України в Луганській області). Відповідно до абз. 5 п. 3 Порядку внесення суб'єктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг, затвердженого наказом МНС, Мінфіну, Мінекономіки від 25.07.2006 № 476/724/251, зареєстрованим Мін'юстом 07.08.2006 за № 947/12821, кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки підрозділів державної пожежної охорони МНС України в органах державного казначейства України.
Тобто, кошти, отримані позивачем унаслідок надання додаткових платних послуг, не є, як зазначено в акті перевірки від 06.08.2010 № 410, а також в оскаржуваному рішенні „виручкою" (прибутком), а є додатковим законним джерелом фінансування поточних потреб позивача, що належать до надходжень спеціального фонду державного бюджету (ч. 3, 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п. 1 постанови КМУ від 28.02.2002 № 228 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ).
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.09.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням ч. 4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 2,8, 9, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Біловодського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Украйни в Луганській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправними та скасування рішення, скасування припису задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.08.2010 № 239 (вих. від 13.08.2010 № 34-01-23/4364) щодо вилучення у Біловодського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області в доход державного бюджету 6490,13 гривень (шість тисяч чотириста дев'яносто гривень 13 коп.), стягнення штрафу у сумі 12980,26 гривень (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 26 коп.).
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 12.08.2010 № 255 (вих. від 13.08.2010 № 34-01-24/4366) щодо усунення порушень порядку застосування тарифів на платні послуги та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних в цьому порушенні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Біловодського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій Украйни в Луганській області судовий збір у сумі 3 грн.40коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2010 року.
СуддяК.Ю. Широка