ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" листопада 2010 р.                                                           Справа № 8/13-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Зарицькому М.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 01.04.2008р.

                        ( приймала участь в засіданні суду 09.11.2010 р. ),

від відповідача : не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,  

розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_3, м. Жмеринка Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "08" червня 2010 р. у справі № 8/13-09 ( суддя В.В. Білоус )

за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_3, м. Жмеринка Вінницької області

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії

"Оранта" (м. Київ ) в особі Жмеринського районного відділення Вінницької обласної

дирекції НАСК "Оранта", м. Жмеринка Вінницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Жмеринка Вінницької області

про стягнення 102076 грн. 06 коп. (із врахуванням заяви про збільшення позовних

вимог )

з оголошеною в судовому засіданні 09.11.2010 р. перервою до 16.11.2010 р. згідно зі

ст.ст.77,99 ГПК України,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2010 р. у справі №8/13-09 визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2007 р. між підприємцем ОСОБА_3 і НАСК "Оранта" в особі Жмеринського районного  відділення Вінницької обласної дирекції НАСК "Оранта". В позові підприємця ОСОБА_3 до НАСК "Оранта" в особі Жмеринського районного  відділення Вінницької обласної дирекції НАСК "Оранта" про стягнення 6678 грн.20 коп. боргу з орендної плати, 51200 грн. штрафу, 44197 грн.86 коп. неустойки відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням,  позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:

- не відповідає обставинам справи висновок про неукладеність договору оренди приміщення між підприємцем ОСОБА_5 та підприємцем        ОСОБА_3 від 21.05.2007 р. в зв"язку із недомовленістю щодо ціни договору та, як наслідок, недійсність договору суборенди між підприємцем  ОСОБА_3 та ВАТ НАСК "Оранта" від 01.09.2007 р.;

- договір визнано неукладеним без клопотання зацікавленої сторони;

- про дійсність договору оренди від 01.09.2007 р. свідчать рішення господарського суду Вінницької області від 21.04.2009 р. у справі №12/14-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Вінницької обласної дирекції ( м. Вінниця ) до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3                       ( м. Жмеринка Вінницької області ), постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 р. у справі №12/14-09,  постанова ВГСУ від 27.10.2009 р.;

- безпідставними є твердження суду про недоведеність позивачем того, що на 10 число поточного місяця, як вказано в п.3.4. договору від 01.09.2007 р. були вже визначені уповноваженим органом індекси інфляції і позивач або відповідач мали можливість визначити розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції;

- не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що вимоги про стягнення неустойки не ґрунтуються на договорі.

У письмовому відзиві від 03.08.2010 р. третя особа просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 09.11.2010 р. представник позивача ОСОБА_2 підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Вінницької області від 08.06.2010р. незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи в засідання апеляційного суду не з"явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи. Копії ухвали про призначення  судового засідання на 09.11.10 р., в якому оголошувалась перерва до 16.11.10 р., надіслано, зокрема на адреси вищезазначених осіб рекомендованою кореспонденцією 07.10.2010 р., про що свідчить відповідний реєстр відправки ЖАГС.

Нез"явлення  третьої особи ( або представника ) та представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ НАСК "Оранта" ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) з позовом про стягнення 88 636,06 грн. боргу, неустойки та штрафу за неналежне виконання умов договору, укладеного 01.09.2007 р. між вказаними особами договору оренди нежитлового приміщення площею 48 кв.м.                ( а.спр.3-5, т.1 ).

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.11.2008 р. порушено провадження у справі №36/494 та прийнято позовну заяву до розгляду ( а.спр.1, т.1 ).

Ухвалою господарського суду м.Києва від 10.12.2008 р. справу №36/494 направлено за підсудністю до господарського суду Вінницької області ( а.спр.90,91, т.1 ).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.12.2008 р. порушено провадження у справі №8/13-09 і прийнято позовну заяву до розгляду ( а.спр.1а, т.1 ).

Заявою від 27.01.2010 р. за №32 позивач стягнути з відповідача 102 076,06 грн., з яких 6 678,20 грн. заборгованості з орендної плати, 51 200 грн. штрафу, 44 197,86 грн. неустойки ( а.спр.58, т.2 ).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.04.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено підприємця ОСОБА_5 ( а.спр.85,86, т.2).

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Вінницької області від 08.06.2010 р. у справі №8/13-09 в задоволенні позову відмовлено.

Крім того, визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2007 р. між підприємцем ОСОБА_3 і НАСК "Оранта" в особі Жмеринського районного  відділення Вінницької обласної дирекції НАСК "Оранта" ( а.спр.108-111, т.2 ).

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням, зокрема на приписи ч.2 ст.9, ст.51 ч.1 ст.760, ч.1 ст.761 ЦК України ст.283, ст.286, ч.3 ст.185 ГК України, ст.33, 34 ГПК України дійшов висновку про те, що позов з підстав, вказаних в позовній заяві, задоволенню не підлягає.Суд зазначив, що між підприємцем ОСОБА_5 і підприємцем ОСОБА_3 при підписанні договору оренди приміщення № 7 від 21.05.2007 р. всупереч вимогам законодавства не досягнуто згоди з такої істотної умови договору оренди як орендна плата. Тому згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.180, ч.8 ст. 181 ГК України договір про оренду нежитлових приміщень № 7 від 21.05.2007 р. є неукладеним (таким що не відбувся) в зв’язку з недосягненням істотної умови орендної плати. Взагалі передачу підприємцем ОСОБА_5 підприємцю ОСОБА_3 для оренди в тимчасове безоплатне користування приміщення площею 48 кв.м. згідно договору оренди № 7 від 21.05.2007 р. суд розцінив як підписання цієї угоди без наміру, спрямованого на встановлення між сторонами правовідносин щодо оренди приміщення. Оскільки підставою позовних вимог в позовній заяві вказано  договір оренди (суборенди)  від 01.09.2007 р., а суд дійшов висновку про його суперечність закону і про визнання його недійсним, то позовні вимоги, підставою яких був цей договір від 01.09.2007 р., не підлягають  задоволенню з підстав, вказаних в позовній заяві ( а.спр.108 - 111,т.2 ).

Апеляційний господарський суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на таке.

01.09.2007 р. між підприємцем ОСОБА_3 (в договорі "орендодавцем") та ВАТ НАСК "Оранта" в особі Жмеринського районного відділення Вінницької обласної дирекції НАСК "Оранта" (в договорі "орендар") було підписано договір оренди нежитлового приміщення, площею 48 кв.м. зазначене в план-схемі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, із орендною платою 3360 грн. за перший місяць та коригування її розміру за кожний наступний місяць на накопичений індекс інфляції. Оплата має проводитися до 10 числа поточного місяця ( копія договору міститься на а.спр.10-12, т.1; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного господарського суду ).

В п.7.4,  7.6,  7.7 договору оренди від 01.09.2007 р. позивач і відповідач передбачили, що у випадку звільнення орендарем об"єкта оренди без передачі його згідно з  пунктами 2.1. 2.2 орендар відшкодовує орендодавцю збитки у вигляді неотриманого прибутку, які розраховуються як подвійна сума орендної плати, яка могла бути отримана орендодавцем за строк прострочення. За порушення кожного з пунктів  2.2, 4.3.3, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.7, 4.3.8, 4.3.9 та 12.5 договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 5 відсотків від вартості об"єкта оренди, зазначеної в п. 1.3. договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі одного відсотка від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення.

За актом від 01.09.2007 р. позивач передав, а відповідач отримав приміщення площею 48 кв.м. ( копія акту міститься на а.спр.13, т.1; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного господарського суду ).

Відповідач платіжними дорученнями № 145, № 167, № 188, № 202, № 3, № 31, 80, 60, № 126, № 171 (а.с. т.156-160, т.1) з 17.09.2007 р. по 08.08.2008 р. сплатив позивачеві  26640 грн.

Копією свідоцтва № 250 про право власності, виданого Жмеринським міським головою 26.09.2008 р. (т.1 а.с. 164), рішенням господарського суду Вінницької області від 05.11.2009 р. №11/211-09, постановою Житомирського апеляційного суду  стверджується, що третя особа є власником приміщення магазину-офісу площею         126,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, тобто того приміщення, частина якого - 48 кв.м. була предметом договору оренди від 01.09.2007 р. між позивачем і відповідачем.

На доказ своїх повноважень і в обґрунтування правових підстав передавати приміщення в оренду і підписувати  01.09.2007 р. договір оренди з відповідачем, позивач посилається на договір про оренду  нежитлових приміщень № 7 від 21.05.207 р. ( а.с. 7, т.1 ), підписаний між підприємцем ОСОБА_5 і підприємцем ОСОБА_3 про передачу в тимчасове безоплатне користування приміщення магазину-офісу площею 48 кв.м. (із 126,6 кв.м належних на праві власності третій особі - ОСОБА_5), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, в рахунок підтримки територій в належному стані, її охорони та збереження.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судова колегія розцінює договір №7 від 21.05.2007 р. як договір оренди, а договір від 01.09.2007 р. - як договір суборенди.

В п.5.1 договору оренди від 21.05.2007 р. підприємець ОСОБА_3 (орендар) та  підприємець ОСОБА_5 (орендодавець) передбачили, що орендар (позивач) користується приміщенням, площею 48 кв.м. в рахунок підтримки території в належному стані, її охорони та збереження.

Термін оренди - два роки, з правом передання приміщення в суборенду (п.п.4.2.2., 7.5).

При цьому, в договорі оренди №7 від 21.05.2007 р. позивач і відповідач не визначили розмір орендної плати ні в грошовій формі, ні в натуральній формі, оскільки не передбачили грошового еквіваленту натуральної форми, розміру, кількості, обсягу ціни натуральної форми, її грошового еквіваленту за 1 кв.м. площі приміщення що передавалося та й з огляду на вислів "про передачу орендареві в тимчасове безоплатне користування приміщенням" і не мали наміру встановлювати орендну плату і її розмір.

Згідно зі ст.ст. 9, 51, ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, ч.1, 3, 5 ст.180, ч.8 ст.181, 189 ч.1 ст.284, ч.1.3 ст. 286 ГК України положення Цивільного кодексу України застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законами можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. До підприємницької  діяльності  фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законодавством або не випливає із суті відносин. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені ними, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку  та формі досягнуто згоди між сторонами  щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у Господарському кодексі України є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (такий, що не відбувся). Істотними умовами договору оренди є об’єкт оренди; строк на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Орендна  плата - це  фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі, залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово - натуральній формі.

Позивач і третя особа є підприємцями і відповідно до вимог ч.2 ст.9, ст.51 ЦК України правовідносини між ними є господарськими, а відтак до їх правовідносин мають застосовуватися нормативні акти, що регулюють Цивільним кодексом України правовідносини юридичних осіб із урахуванням особливостей регулювання Господарським кодексом України, оскільки для господарських правовідносин ГК України  є спеціальним законом.

Із приписів ч.1 ст.759 ЦК України, про яку йшлося вище, випливає, що майно у користування передається за плату, тобто плата є істотною умовою договору оренди.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що договір оренди не може укладатися безоплатно.

Оскільки підприємець ОСОБА_5 і підприємець ОСОБА_3, підписуючи 21.05.2007 р. договір №7 оренди нежитлових приміщень, площею 48 кв.м. зазначили, що орендодавець (третя особа) передає орендарю (позивачеві) приміщення,  площею 48 кв.м. в тимчасове безоплатне  користування в рахунок  підтримки територій в належному стані, без грошового визначення в договорі оренди №7 вартості послуг з підтримання території в належному стані, її площі, грошового еквіваленту натуральної форми, розміру, кількості, обсягу, ціни натуральної форми, її грошового еквіваленту за 1 кв.м. площі приміщення, що передавалося в оренду, то апеляційний суд дійшов висновку про те, що між підприємцем ОСОБА_5 і підприємцем           ОСОБА_3 при підписанні договору оренди приміщення № 7 від 21.05.2007 р. всупереч вимогам законодавства не досягнуто згоди з такої істотної умови договору оренди як орендна плата. Тому згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.180, ч.8 ст. 181 ГК України договір про оренду нежитлових приміщень №7 від 21.05.2007 р. є неукладеним (таким що не відбувся) в зв’язку з недосягненням істотної умови орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.761 ЦК України , ст.33 ч.2 ст.34, ст.43  ГПК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Зміст вказаних норм законодавства зобов’язує позивача довести суду передбаченими законом засобами доказування те, що позивач при підписанні з відповідачем договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2007 р. був власником приміщення, площею 48 кв.м. по АДРЕСА_1, або особою, якій належать майнові права на це приміщення. Копією свідоцтва №250 про право власності від 28.12.2005 р. ( а.с. 164,т.1 ) стверджується те, що ОСОБА_5, а не ОСОБА_3, є власником  приміщення магазину-офісу, загальною площею 126,6 кв.м. по вул. Північній,1 в м. Жмеринці. В обґрунтування  майнових прав укладати договір оренди від 01.09.2007 р. позивач посилається на договір оренди № 7 від 21.05 2007 р. ( як вже зазначалось вище ) і зокрема п.4.2.2., в якому передбачено право передавати об’єкт оренди в суборенду без погодження з власником об’єкта оренди, і вважає договір оренди від 01.09.2007 р. похідним від договору №7 від 21.05.2007 р.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки фактично ( про що йшлося вище ) договір  оренди № 7 від 21.052007 р. є неукладеним ( таким що не відбувся в зв’язку із недосягненнями згоди щодо істотної умови - орендної плати).

В поясненнях від 31.05.2010 р. №199 ( а. спр.92-94, т.2 ) позивач - підприємець ОСОБА_3 зазначила, що інших договорів, окрім договору №7 від 21.05.2007 р., договору № 7/1 від 21.05.2007 р. щодо нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1  не укладалося. Таким чином, позивач не довів передбаченими законом засобами доказування про те, що він є власником або особою якій належать майнові права на приміщення площею 48 кв.м. по АДРЕСА_1. Тому суд приходить до висновку про те, що договір оренди нежитлових приміщень від 01.09.2007 р. між ФОП ОСОБА_3 і НАСК "Оранта" в особі Жмеринського районного відділення Вінницької обласної дирекції –суперечить ч.1 ст.761 ЦК України та на підставі ч.1 ст.203, ст. 215 ЦК України ч.1 ст.83 ГПК України має бути визнаний недійсним. Зазначене також дає підстави суду для висновку про те, що позивач не довів належними засобами доказування те, що відповідач порушив права саме позивача, оскільки позивач не довів своїх майнових прав на приміщення.

Судова колегія наголошує, що місцевий суд правильно вказав, що, оскільки підставою позовних вимог в позовній заяві вказано  договір оренди  від 01.09.2007 р., а суд дійшов висновку про його суперечність закону, то позовні вимоги, підставою яких був цей договір від 01.09.2007 р., не підлягають  задоволенню.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а також правильно вирішив питання щодо судових витрат з державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Жмеринка Вінницької області слід залишити без задоволення. 

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 08.06.2010 р. у справі №8/13-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Жмеринка Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №8/13-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 5 прим.:

----------------------

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - третій особі,

5 - в наряд