ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"23" серпня 2006 р. | Справа № 6/239-06-6283А |
17 год. 15 хв. м. Одеса
За позовом: Прокурора Одеської області в інтересах держави в особі, Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
до відповідача : Приватного підприємства "БМК"
про стягнення 455546,88 грн
Суддя Демешин О.А.
Секретар Полякова Н.В.
Представники:
Від прокуратури - не з?явився
Від позивача – Крученко Г.О. - довіреність
Від відповідача – Бобін Д.І. –довіреність, Конєва М.А. - довіреність
Суть спору: Прокуратурою Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області надано позов до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „БМК” неправомірно одержаної виручки в сумі 151848,96грн та штрафу у сумі 303697,92грн, посилаючись на невиконання відповідачем рішення державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 03.05.2006р. №178.
Підставою для винесення вищевказаного рішення держінспекції по цінам явилися результати перевірки правильності ціноутворення дирекцією ПП „БМК” при реалізації хлібобулочних виробів, які викладені в акті №000180 від 29 березня 2006р., складеному держінспекцією з контролю за цінами в Одеській області.
Згідно вказаного акту відповідачем (ПП „БМК”) було порушено рівень торгових надбавок при реалізації хлібобулочних виробів, встановлений розпорядженням Одеської облдержадміністрації №790/А-2003 від 02.10.2003р. „Про регулювання цін на основні продовольчі товари”.
На думку позивача, за період з 01.01.2005р. по лютий 2006р. включно ПП „БМК” реалізувало хлібобулочні вироби на території м.Одеси з застосуванням підвищених оптових надбавок 25-55% замість встановленого граничного рівня –5% до оптово-відпускних цін виробників, які застосовуються при перерозподілі торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі, що і було встановлено вищевказаним розпорядженням Одеської облдержадміністрації №790/А-2003.
Згідно висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем за вказаний період була неправомірно одержана виручка в сумі 151849,96грн.
На підставі ст.ст.13, 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” Держінспекцією з контролю над цінами в Одеській області 03.05.06р. було прийнято рішення №178 про вилучення у ПП „БМК” неправомірно одержаної виручки в сумі 151848,96грн і стягнення штрафу в сумі 303697,92грн.
Ст.216 ГПК України встановлена господарсько-правова відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставі і в порядку передбаченому діючим законодавством.
Відповідно до ст..218 ГПК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст..238 ГПК України до вказаних правопорушників можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив свої позовні вимоги і наполягав на їх задоволенні.
Відповідач позов не визнав, вважаючи що перевірку виконання дирекцією „БМК” законодавства про ціни та ціноутворення держінспекцією проведено поверхово, без урахування положень угод, які були заключні ПП „БМК” з виробниками хлібобулочної продукції.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
При проведенні перевірки державна інспекція по цінам використовувала лише накладні та реєстри накладних на одержання хлібобулочних виробів від двох виробників хлібобулочних виробів, а сааме:
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Діполос”
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Кроха -хліб”
Але самі угоди щодо поставки хлібобулочних виробів та доповнення до них, оформлені належним чином, у огляді перевіряючих не були.
Згідно договорів від 01.01.2005р. та 01.01.2006р. між ТОВ “Діполос” і відповідачем та додатками до договору за №2 кожний хлібобулочний виріб відвантажувався ПП “БМК” в упаковці (полістирольна плівка - трьохшовний пакет з етикеткою та штрих-кодом).
Згідно вищевказаного розпорядження №790/А-2003 Одеської облдержадміністрації дія останньої на таку продукцію не поширюється і тому позовні вимоги обґрунтовані цією частиною акта перевірки задоволенню не підлягають.
При цьому суд вважає, що самі накладні, у яких відсутні вказівки про упаковку хліба, не є доказом того, що хліб поставлявся ПП “БМК” споживачам без упаковки, оскільки положення вищевказаного договору від 01.01.2005р. передбачає поставку хліба в упаковці і сторони по договору внаслідок цього не були повинні вказувати наявність упаковки хліба у накладних.
Щодо поставки хліба від ТОВ “Кроха-хліб”, то при складанні акта держадміністрацією по цінам помилково вказано, що поставка хлібобулочних виробів мала місце в період з 01.01.2005р. по лютий 2006р. включно.
Згідно положень договору №138 про поставку хліба і хлібобулочних виробів від 15.11.2004р та приложеній до нього дія договору мала місце в період з 01.01.2005р. до 31.12.2005р., що додатково підтверджується відповідною довідкою ПП “БМК”.
Крім того, держінспекцією по цінам та позивачем при визначенні розміру санкцій не прийнято до уваги положення ст.250 ГПК України про те , що адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення встановлених правил.
Днем виявлення такого порушення належить вважати дату рішення про застосування економічних санкцій за №178 виданого по акту перевірки 03.05.2006р. Таким чином, адміністративно господарські санкції до ПП “БМК ” можуть бути застосовані за період з 03.05.2005р. по лютий 2006р, а не з 01.01.2005р.
Згідно матеріалів справи ТОВ “Кроха -хліб” відпускала ПП “БМК” хлібобулочні вироби у такому асортименті:
- хліб пшеничний 800гр, упакований;
- хліб ржано-пшеничний (Український новий, подовий) 850гр, не упакований;
Відповідач в судовому засіданні визнав ту обставину, що він не може надати суду докази, що упакований хліб до того мав етикетку та штрих код.
У зв’язку з цією обставиною суд доходить до висновку що на всю хлібобулочну продукцію, вказану в акті перевірки за період 03.05.05 г. по 31.12.05. яка була одержана ПП “БМК” від ТОВ “Кроха- хліб” по вищевказаному договору №138 від 15.11.2004р. розповсюджується положення вищевказаного розпорядження №790/А Одеської облдержадміністрації згідно Додатка №1 до договору.
Всього за вказаний період відповідачем згідно акту перевірки було одержано хліба у ассортименту, обсязі і по ціні, встановленим умовами договору:
хліб пшеничний 0,8 кг.та 0,85 кг всього згідно акту 56302 одиниць при оптовій ціні виробника згідно договору (спеціфікації) 1 грн. 68 коп. При 5% торгівельної надбавки максимальна можлива ціна одиниці цього хліба дорівнює 1 грн 76 коп.
Але вказанний хліб продавався в деяких випадках по більш високої ціні. Сума необгрунтованого виторгу по вказаному хлібу дорівнює 23754 грн.
Хліб ржано-пшеничний (Український новий, подовий) 0,85 кг, згідно акту 32234 одиниць при оптовій ціні виробника 1,42 грн.
При 5% торгівельної надбавки макмимально можлива ціна цього хліба дорівнює 1,49грн.
Але вказаний хліб продавався в деяких випадках по більш високій ціні. Сума необгрунтованного витогру по вказанному хлібу дорівнює 2,8 грн. Всього необгрунтована виручка по хлібу дорівнює 2378,2 грн.
Сторонами не заперечується обсяг і асортимент хліба, який було одержано ПП „БМК” від товариства „Кроха-хліб” та реалізовано.
Але при цьому позивач вважає, що при встановленні торгівельних надбавок базою розрахунку повинна вважатися ціна, за яку ПП „БМК” був придбаний товар, тобто ціна вказана в накладних ТОВ „Кроха-хліб”.
Відповідач вважає, що базою розрахунку повинна являтися ціна, яка вказана у специфікації (Додатку №2) до договору.
На думку Господарського суду України твердження держцінінспекції про те, що при встановленні торговельних надбавок базою розрахунку повинна вважатися ціна, за якою був придбаний товар та яка вказана у накладних, суперечить постанові КМУ від 25.12.96 N 1548 та розпорядженню голови обласної державної адміністрації № 790/А-2003 від 02.10.2003 “Про регулювання цін на основні продовольчі товари”.
Статтею 6 Закону України “Про ціни і ціноутворення” (далі —Закон) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до статті 8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно зі статтею 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 790/А-2003 від 02.10.2003 встановлено граничний рівень торговельної надбавки на хлібобулочні вироби, ціни на які підлягають державному регулюванню, в розмірі 10 процентів до оптово-відпускний ціни виробника (митної вартості). Але у Розпорядженні №790/А-2003 не вказано, що оптово-відпускна ціна - це ціна яка вказана у накладних.
Відповідно до пункту 12 постанови КМУ від 25.12.96 N 1548 граничні торговельні надбавки на хліб і хлібобулочні вироби визначаются до оптової ціни виробника (митної вартості).
Нормативне визначення оптової ціни виробника у законодавстві відсутнє. Тому, на думку Інспекції, при обрахуванні надбавок позивачеві слід було виходити з фактичної відпускної ціни продавця, яку зафіксовано в бухгалтерських документах позивача (покупця) відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і звітність в Україні”. Проте таке твердження не відповідає вимогам зазначених нормативних актів з питань ціноутворення, які пов’язують обрахування ціни саме з оптовою ціною виробника.
Як було встановлено судом, позивачем в обґрунтування факту порушення відповідачем рівня граничної торговельної надбавки покладено закупівельну ціну товару, що підтверджується розрахунками суми необґрунтовано одержаної виручки. Відповідач же нараховує торговельну націнку від оптової ціни виробника, яку зазначено в спеціфікації к договору №138 від 15.11.2004р. (додаток 1) і яка відрізняється від відпускної ціни, зазначеної в накладних.
На думку суду, слід вважати оптово-відпускний ціною - ціну виробника, встановленую для покупця у спеціфікації к договору №138 від 15.11.2004р. (додаток 1), що не суперечить Розпорядженню № 790/А-2003 та повністю відповідає постанові КМУ від 25.12.96 № 1548, тому що встановлення граничного рівня торговельної надбавки на хліб та хлібобулочні вироби у процентному відношенні саме до оптової ціни виробника (митної вартості), є правильним, оскільки інших граничних тарифів та порядку їх визначення законодавчо не встановлено.
Данний висновок має підтверження у оглядовому листі вищого господарського суду Украіни № 01-8/3273 від 16.12.2004 р.
Згідно наданого відповідачем розрахунку №4 по одержанню хлібобулочних виробів від ТОВ „Кроха-хліб” за період з 03.05.2005р. по 31.12.2005р. (включно) по поставці хлібобулочних виробів ПП „БМК” в травні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2005р. Належить зробити висновок, що сума необгрунтовано отриманої ПП „БМК” виручки складає 2378,2грн.
Згідно діючого законодавства –Закону України „Про ціни та ціноутворення” за одержання цієї необгрунтованої виручки з ПП „БМК” підлягає до стягнення штраф в розмірі 4756,40 грн.
Таким чином, позовні вимоги слід завольнити частково.
Керуючись ст.ст.158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст.216, 218, 238, 250 ГПК України, ст.ст.13, 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до приватного підприємства „БМК” (код 30127002) про стягнення з 455546,88грн. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „БМК”(65020, м.Одеса, вул.Тираспольська, 16 к.34, код 30127002) необгрунтовано отриману виручку в сумі 2378гривень 20коп. та штраф в сумі 4756гривень 40коп. в доход державного бюджету на р/р 31114106600008 Управління Держказначейства в Одеській області, код 23030300, МФО 828011 код 23213460.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Суддя Демешин О.А.