Судове рішення #12241340

Справа 22ц – 6245/2010               Головуючий в 1-ій інстанції Харечко Л.К.

Категорія цивільна                                               Доповідач Мамонова О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22 листопада   2010 року Апеляційний суд Чернігівської області    в складі :

                     головуючого – судді Позігуна М.І.,

суддів – Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,

                        при секретарі – Кравченко В.В.,

            з участю – позивача ОСОБА_2 та адвоката

                      ОСОБА_3, представника відповідача

                      ОСОБА_4, представника третьої особи

                      ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про виселення без надання іншого житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7 про вселення, зобов’язання передати ключі, не чинити перешкоди у користуванні житлом,

  

в с т а н о в и в :  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2010 року в частині відмови в задоволенні її позову до ОСОБА_6 та винести нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.  

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_6 руйнує та псує спірне житло, а його постійні протиправні дії щодо ОСОБА_2 та неповнолітнього брата унеможливлюють спільне з ним проживання, про що нею суду було надано достатньо доказів. Апелянт зазначає, що відповідач ОСОБА_6, дізнавшись, що судом відносно нього порушено кримінальну справу за ст.125 КК України,  перестав ночувати вдома, але ключі від квартири у нього є. В квартирі він буває тоді, коли нікого немає вдома, що видно по переміщенню речей в квартирі та посуду на кухні. Про те, що відповідач має ключі, свідчить і його відмова брати дублікат ключів, які ОСОБА_2 виготовила спеціально після подання ним позову про зобов’язання надати екземпляр ключів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2 та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника ОСОБА_6 – ОСОБА_4, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для виселення ОСОБА_6, оскільки він не проживає у спірному житлі, а руйнування чи псування останнім жилого приміщення позивачкою не доведено.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6 - 7). В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та її сини – ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.10).

Згідно ст. 157 ЖК України  членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до  ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.   

На підтвердження доводів щодо руйнування та псування спірного житла відповідачем ОСОБА_2 надано акт про обстеження технічного стану квартири № 79 від 12 листопада 2009 року (а.с. 13), будь-які інші докази зазначеного в матеріалах справи відсутні. Тобто, позивач належним чином не довела, що саме ОСОБА_6 систематично руйнує та псує спірне житлове приміщення.

Виходячи зі змісту ст. 116 ЖК України виселення у зв’язку із порушенням  правил соціалістичного співжиття може мати місце тоді, коли  триває антисуспільна поведінка винного, а раніше прийняті заходи запобігання та громадського впливу виявились безрезультатними.

З наданих суду постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, вбачається, що останні профілактичні бесіди та офіційні застереження про недопущення протиправних дій  по відношенню до ОСОБА_2 із ОСОБА_6 були проведені в квітні та грудні 2007 року (а.с. 19-20).

Вирок, яким  ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 125 КК України, а саме  у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 25.03.2007 року, 27.04.2008 року, 27.10.2009 року було постановлено Деснянським районним судом м. Чернігова 11 червня 2010 року, тобто після звернення ОСОБА_2 до суду із позовною заявою 15.02.2010 року.

Враховуючи викладене, є вірним висновок районного суду про відсутність підстав для виселення ОСОБА_8 із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення на підставі ч. 1 ст. 116 ЖК України і не заслуговують на увагу доводи апелянта про наявність постійних протиправних дій відповідача щодо неї та її неповнолітнього сина.

Безпідставним є посилання апеляційної скарги на доведеність руйнування та псування жилого приміщення, оскільки матеріали справи доказів зазначеного не містять.  

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,   

у х в а л и в:   

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.   

      Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2010 року -   залишити без змін.

          Ухвала   набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.   

Головуючий:                                                   Судді:   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація