Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 р. справа № 2а-21670/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю: представника позивача – Чебаненка Є.О. (довіреність №03-01/2140 від 09.08.2010 року);
представника відповідача – Поливець Я.В. (за довіреністю від 04.08.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 року, у сумі 33487,02 грн. та пеню у сумі 1276,35 грн., разом – 34763,37 грн., -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2010 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 року, у сумі розміром 33487,02 грн. та пені у сумі 1276,35 грн., а разом – 34763,37 грн.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, що наданий відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 608 осіб. Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 24 робочих місця.
Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню 3 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 року, у сумі розміром 33487,02 грн. та пені у сумі 1276,35 грн., а разом – 34763,37 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 03 березня 2010 року у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002року (із наступними змінами та доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно пункту 3 зазначеного Положення, одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Також, відповідно до підпункту 3 пункту 4 цього Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Донецьке відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» (ЄДРПОУ 13539835) зареєстровано в якості юридичної особи.
Підприємство подала до Донецького міського центру зайнятості Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою №10-ПІ.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Так, згідно статті 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою ті іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
У відповідності до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Крім того, пункт 10 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314, вказує, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК, а не підприємством, як це зазначає позивач.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського Кодексу України). Частиною 2 статті 218 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 03 березня 2010 року порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону, суб’єкт банкрутства (далі - банкрут) – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.
Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі – Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про проведення ведення мораторію.
Частиною 4 статті 12 Закону зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено, що зобов’язання відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів виникло до порушення провадження у справі про банкрутство.
На адресу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів направлено лист, в якому відповідач зазначав, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2010 року по справі №5/38б у відношенні його порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ».
Таким чином, позивач необґрунтовано нарахував Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 року, у сумі розміром 33487,02 грн. та пені у сумі 1276,35 грн., а разом – 34763,37 грн., - відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 листопада 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2010 року.
Суддя Фещук А.В.