Справа № 2-а-226/2010р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

    01 грудня  2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

    головуючої судді – Кочура О.О.,

    при секретарі – Худорбі Р.Г.,

    за участю представника позивача-ОСОБА_2.,

    позивача-ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВДАІ м.Шостка, Сумської області про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду з позовною заявою  до ВДАІ м.Шостка Сумської області про  скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи позов тим, що на нього постановою в справі про адміністративне правопорушення від  07.11.2010 року накладено адмінстягнення в сумі 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1  ст.122 КУпАП. З даною постановою він не згоден.

    Представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що він не порушував правил дорожнього руху, як це заначено в оскаржуваній постанові. З ним в автомобілі знаходився громадянин  ОСОБА_3, який може підтвердити  факт того, що пішоходи  перебували на тратуарі  та наміру переходити проїздну частину не мали. При цьому зазначив, що він просив інпектора ДАІ залучити пішоходів у якості свідків на що інспектор відповів, що у цьому немає необхідності.

    Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але на адресу суду надіслав письмове заперечення проти позову, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та просить розгляд справи провести без участі представника ВДАІ м.Шостка Сумської області.

    Суд заслухавши доводи  представника позивача, поивача   а також дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.    

    Згідно ст. 71 ч.2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    На час розгляду справи, відповідачем не було надано жодного належного доказу в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.    

    Матеріали заперечення представника відповідача проти позову містять суттєві розбіжності у викладенні обставин справи та не узгоджуються між собою, що унеможливлює вважати їх як правдиві та неупереджені.

    Згідно ст. 62 ч.3 Конституції України – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.    

    Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУ пАП,  тому  постанова про накладення на позивача адмінстягнення підлягає скасуванню, а справа закриттю.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 160, 161, 162, 163 КАС України,ст. 293 КУпАП суд-

П О С Т А Н О В И В:

    Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.11.2010 року серії ВМ1 № 011095 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. на ОСОБА_1  за скоєння ним правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Головуюча: