Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 р. справа № 2а-24199/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11.35
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Єнакієвської об’єднаної Державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007»
про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій
у розмірі 80000,00 гривень
за участю сторін
від позивача: Ахрамєєвої І.В. (за дов. № 15128/9/ від 06.09.2010 року)
від відповідача: не з’явився.
Єнакієвська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80000,00 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 вересня 2010 року була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Віват – 2007». На підставі Акту № 1536/23/35551959 від 13.09.2010 року, складеного за наслідками перевірки, було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001932343/0 від 24.09.2010 року, яким до відповідача були застосовані штрафні санкції на суму 80000,00 гривень. Рішення було отримано відповідачем 28 вересня 2010, в адміністративному чи судовому порядку оскаржене не було, проте на час подання позовної заяви суму штрафу відповідачем добровільно сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми штрафних санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечення на позов не надав, у судове засідання не з’явився, представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 04 лютого 2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (арк. справи 3-4). Як платник податків відповідач перебуває на обліку у Єнакієвській об’єднаній Державній податковій інспекції.
13 вересня 2010 року Єнакієвською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2008 року по 30.06.2010 року.
13 вересня 2010 року за наслідками перевірки був складений акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1536/23/35551959, яким було встановлено порушення п. 2.3, п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: перевищення встановленого залишку ліміту готівки в касі в сумі 40000,00 грн. (арк. справи 5-8).
24 вересня 2010 року на підставі Акту перевірки № 1536/23/35551959 від 13.09.2010 року було прийнято рішення № 0001932343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» у вигляді штрафу в розмірі – 80000,00 гривень (арк. справи 11). Зазначене рішення було отримано відповідачем 28.09.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 12).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, розроблений відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі Положення № 637).
Відповідно до пункту 2.3. Положення № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.
Пунктом 2.8 Положення передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України18 квітня 2005 р. за N 410/10690 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95.
За приписами частини 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України. Отже позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, передбачених цим Указом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Частиною 2 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Відповідно до частини 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, штрафні санкції до відповідача у розмірі 80000,00 гривень були застосовані рішенням № 0001932343/0 від 24.09.2010 року, винесеного на підставі Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1536/23/35551959 від 13 вересня 2010 року, яким було встановлено перевищення встановленого залишку ліміту готівки в касі в сумі 40000,00 грн.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 0001932343/0 від 24.09.2010 року отримано позивачем 28 вересня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 12), в порядку, передбаченому законодавством України, відповідачем не оскаржувалось.
Наявна сума заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується між іншим, довідкою Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.10.2010 року (арк. справи 13).
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 2, 6, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, Постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України18 квітня 2005 р. за N 410/10690 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80000,00 гривень задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват – 2007» (код ЄДРПОУ 35551959, 86402, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Фурманова, 19/83) на користь Державного бюджету м. Єнакієве заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 80000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) на р/р 31117104700043 ГУ ДКУ в Донецькій області. Код платежу 21080900, код ЄДРПОУ 34686474, МФО 834016.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Михайлик А.С.