Справа 11-319/ 2007 рік                                Головуючий у 1 інстанції Малиш В. В.

Категорія - 125 ч. 2 КК                                                        Доповідач Антипець В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року      колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Навозенко Л. С. суддів - Антипець В. М. Козака В. І. адвокатів ОСОБА_1. ОСОБА_2. засудженого ОСОБА_3. потерпілого ОСОБА_4.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1. інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 лютого 2007 року,

ВСТАНОВИЛА   :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Чернігова, АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, який не одружений, не працював, є інвалідом другої групи, потерпілим від аварії на ЧАЕС, раніше не судимий.

Засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України до арешту строком на один місяць.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_3. на користь потерпілого ОСОБА_4 243 гр. 41 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 гривень моральної шкоди та 250 гр. на відшкодування витрат за послуги адвоката, а всього - 2 493 гривні. В решті позовних вимог відмовлено.

Як встановив суд, 16 березня 2006 року, о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3. на зупинці тролейбусу „вулиця Бойова" м. Чернігова, на ґрунті

2

особистих неприязних стосунків, умисно завдав удару пляшкою з пивом по голові потерпілому ОСОБА_4, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, у вигляді закритої черепно мозкову травми, струсу головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови.

В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3. Свої доводи адвокат обґрунтовує тим, що сам потерпілий ініціював конфлікт, відмовивсь перевозить його підзахисного та висадив з тролейбуса, намагаючись вдарити. Потерпілий старший за віком і фізично сильніший, а тому з метою захисту, ОСОБА_3. заподіяв удар потерпілому пляшкою.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_3., який просив його виправдати, потерпілого ОСОБА_5. та його представника адвоката ОСОБА_2., які просили вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого не може бути задоволена з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 16 березня 2006 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_4. керував тролейбусом маршруту № 10 та перевозив пасажирів. Коли він повертав з проспекту Миру на вулиці Бойову, то перед самим тролейбусом дорогу став переходити ОСОБА_3. , який заважав руху тролейбуса та створював аварійну обстановку.

На зупинці громадського транспорту „вулиця Бойова" ОСОБА_3. став утримував задні двері та перешкоджати руху тролейбуса. Будучи обуреним такою поведінкою пасажира, водій тролейбуса ОСОБА_4., зайшов в салон тролейбуса і попросив вийти пасажира ОСОБА_3. Біля тролейбуса на зауваження ОСОБА_3. ударив водія по голові пляшкою з пивом.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи від 17. 01. 2007 року № 106 у потерпілого ОСОБА_4, 1978 року народження, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно -мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови, які могли утворитися 16. 03. 2006 року від дії тупих предметів, в тому числі і від удару пляшкою по голові, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Малоймовірним  вважає  експерт утворення     названих  тілесних ушкоджень при падінні чи спричиненні їх самим потерпілим.

3

Сам засуджений не заперечує, що переходив дорогу перед самим тролейбусом, який рухався, двері тролейбуса утримував і не давав закрити, щоб не запізнилась на тролейбус його знайома дівчина. Він зрозумів, що в тролейбус зайшов водій, став кричати на нього та вимагати вийти з тролейбуса. На вулиці його водій ображав, між ними виник конфлікт, під час якого він ударив водія по голові пляшкою з пивом ( а. с. 116).

Як вбачається з відмовного матеріалу № 2666, щодо ОСОБА_3. за дії по перешкоджанню руху тролейбуса та навмисне утримування дверей був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, засуджений ОСОБА_3 навмисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. При цьому на засудженого ніхто не нападав, а навпаки, сам засуджений поводивсь неправомірно і на справедливі зауваження потерпілого відповів насильством.

За таких обставин, висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, відповідають вимогам закону, ґрунтуються на сукупності розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах і є правильними.

Обираючи вид та строк покарання засудженому, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, обставини справи, особу винного, який позитивно характеризується, судиться вперше, має поганий стан здоров'я, і призначив покарання яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 лютого 2007 року щодо ОСОБА_3 без змін.