Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 р. справа № 2а-23357/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.
за участю сторін:
від позивача: Доценко М.О. за довіреністю від 09 листопада 2010 року,
від відповідача: Щербань Л.О. за довіреністю № 01-14-1420 від 29 жовтня 2009 року,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Новоєлизоветівської сільської ради Красноармійського району Донецької області до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання нечинним та скасування рішення від 25 серпня 2010 року № 2133 в частині неприйняття витрат за лікарняним листом № 559043 у сумі 207 грн. 84 коп. та штрафних санкцій у відповідній сумі,-
ВСТАНОВИВ:
Новоєлизоветівська сільська рада Красноармійського району Донецької області (надалі – Позивач, Сільська рада) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі – Відповідач, Фонд) про визнання нечинним та скасування рішення від 25 серпня 2010 року № 2133.
В обґрунтування позову Сільська рада зазначила, що за результатами перевірки повноти нарахування обов’язкових страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованість їх витрачання в Новоєлизоветівській сільській раді було складено акт перевірки від 18 серпня 2010 року. В акті зазначено, що Позивачем було призначено та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду в день встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 по лікарняному листку № 559043 з 01 травня 2010 року по 02 червня 2010 року, у зв’язку з чим переплачено 207 грн. 84 коп. Рішенням Фонду від 25 серпня 2010 року до Позивача застосовані фінансові та штрафні санкції на загальну суму 331 грн. 38 коп. Дане рішення було оскаржене до Фонду, але Відповідач рішенням від 09 вересня 2010 року № 05-07-1582 відмовив Позивачу у задоволенні скарги.
Позивач зазначив, що Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування № 2213-ІІІ від 11 січня 2001 року (далі – Закон № 2213-ІІІ) передбачається виплата застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відповідному порядку інвалідності.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року (далі – Закон № 2240-ІІІ) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Так, тимчасова непрацездатність застрахованої особи ОСОБА_3 безперервно тривала з 01 травня 2010 року по 02 червня 2010 року включно і засвідчується у відповідності з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, № 455 листком непрацездатності серії АБУ № 559043.
02 червня 2010 року одночасно із встановленням МСЕК третьої групи інвалідності хворого ОСОБА_3 визнано працездатним та листок непрацездатності було закрито. В графі «Стати до роботи» зазначена дата – 03 червня 2010 року.
Таким чином, як вважає Позивач, ОСОБА_3 по 02 червня 2010 року включно мав право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим соціальним страхуванням у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності за рахунок бюджету Фонду.
У судовому засіданні представник Позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, просив вважати позовні вимоги викладеними у наступній редакції – визнати нечинним та скасувати рішення Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 серпня 2010 року № 2133 в частині неприйняття витрат за лікарняним листом № 559043 у сумі 207 грн. 84 коп. та штрафних санкцій у відповідній сумі. Позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач в судовому засіданні та своїх запереченнях проти позову заперечував, посилаючись на наступне.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з пунктом 4.3 Інструкції «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК.
Зазначив, що відповідно до пункту 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів. У листку непрацездатності серії АБУ № 559043 вказана 3 група інвалідності, тобто у ОСОБА_3, є ознаки стійкої непрацездатності, а не тимчасової.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно зі статтею 34 Закону № 2240-ІІІ виплачує лише допомогу по тимчасовій непрацездатності. Отже, оплату стійкої втрати працездатності, яку встановлено МСЕК, вищевказаний Закон не передбачає. Допомога по тимчасовій непрацездатності за цей день не надається.
Таким чином, сума неприйнятих до заліку витрат страхувальника складає 207 грн. 84 коп., тому оскаржуване рішення Фонду є правомірним.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов наступного висновку.
18 серпня 2010 року Красноармійською міською виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку повноти нарахування обов’язкових страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованість їх витрачання в Новоєлизоветівській сільській раді за період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року. За наслідками даної перевірки складено акт № 393 від 18 серпня 2010 року, який підписаний Позивачем без зауважень (а.с. 10-11).
Відповідно до акту встановлено, зокрема, що в порушення пункту 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року, статті 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» № 2213-ІІІ від 11 січня 2001 року призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності в рахунок коштів Фонду в день встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 по листку непрацездатності № 559043 з 01 травня 2010 року по 02 червня 2010 року. За один день переплата складає 207 грн. 84 коп.
Крім того, перевіркою встановлено, що Фонду зайво пред’явлено витрати по лікарняному листку № 545994 з 26 жовтня 2009 року по 04 листопада 2009 року, виданому ОСОБА_4, переплата за 5 днів складає 13 грн. 08 коп., вказана сума Позивачем не оскаржується.
Отже, порушено порядок використання коштів Фонду на суму 220 грн. 92 коп.
На підставі акту перевірки Фонд прийняв рішення № 2133 від 25 серпня 2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яким не прийнято до заліку витрат страхувальника - 220 грн. 92 коп. та застосовано штраф у розмірі 50 % не прийнятих до заліку страхових витрат в сумі 110 грн. 46 коп. (а.с. 12).
Не погодившись з рішенням Позивач подав до Фонду скаргу за № 186/01-14 від 03 вересня 2010 року, у задоволенні якої відмовлено (а.с. 13-14). Крім того, 26 серпня 2010 року Відповідачем відмовлено у розгляді заперечень на акт перевірки у зв’язку з пропуском п’ятиденного строку подачі заперечень – лист № 01-547, копія якого надана у судовому засіданні.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» № 2213-ІІІ від 11 січня 2001 року, із змінами і доповненнями, встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з пунктом 4.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196, у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.
ОСОБА_3 02 червня 2010 року встановлено 3 групу інвалідності, про що зазначено у листку непрацездатності Серія АБУ № 559043 та підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 02 червня 2010 року № 375493 (а.с. 17, 18).
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Пунктом 8 вказаного Положення визначено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року, із змінами і доповненнями, виплачує лише допомогу по тимчасовій непрацездатності як вид матеріального забезпечення, передбачений статтею 35 цього Закону.
Отже, оплату стійкої втрати працездатності, яку встановлює Медико-соціальна експертна комісія, вищевказаний Закон не передбачає.
Суд зазначає, що встановлення інвалідності надає хворому іншого статусу, який визнає у хворого не тимчасову, а стійку втрату працездатності і надає йому право отримувати пенсію по інвалідності, а тому допомога по тимчасовій непрацездатності за цей день не надається.
Таким чином, дні встановлення Медико-соціальною експертною комісією громадянам – працівникам групи інвалідності не підлягають оплаті Фондом, а тому Відповідач правомірно не прийняв до заліку суму витрат страхувальника у розмірі 207 грн. 84 коп.
На підставі цього, Відповідачем обґрунтовано застосовано штраф у розмірі 50 відсотків не прийнятих до заліку страхових витрат, як це передбачає стаття 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Новоєлизоветівської сільської ради Красноармійського району Донецької області до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним та скасування рішення від 25 серпня 2010 року № 2133 в частині неприйняття витрат за лікарняним листом № 559043 у сумі 207 грн. 84 коп. та штрафних санкцій у відповідній сумі відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 листопада 2010 року у присутності представників Позивача та Відповідача.
Повний текст постанови складений 20 листопада 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Іванченков А. С.